Інформатор Коломия

ЖИТТЯ

Як на Коломийщині педагогині готують та випікають для військових: інтерв’ю з волонтеркою Христиною Яцко

Як на Коломийщині педагогині готують та випікають для військових: інтерв'ю з волонтеркою Христиною Ясько

Христина Яцко з села Великий Ключів. Працює практичним психологом у ліцеї, а також як підприємець орендує їдальню, де готує їжу для дітей. Волонтерською діяльністю пані Христина почала займатися у квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення. Вона разом з педагогинями ліцею печуть випічку для наших захисників. Це не лише про їжу, а й про підтримку бойового духу та щиру турботу.

Інформатор ділиться історією волонтерки Христини.

Як ви розпочали свою волонтерську діяльність?

З початком війни школа деякий час не працювала, тож у нас з’явилося місце, де можна було пекти випічку. Я запропонувала директору ліцею пекти випічку для військових, і він підтримав мене. Ми зв’язались з нашою вчителькою, яка мала доступ до коштів, зібраних людьми. Ці гроші стали нашим стартовим капіталом для закупівлі продуктів. Ми також збирали інші необхідні речі: одяг, крупи та медикаменти. 

Що ви випікали та як організували цей процес? 

Спочатку ми пекли булочки з різними начинками, щоб вони могли доїхати за 2-3 дні і залишатися свіжими для військових. А пізніше ми розширили меню, додали сосиски в тісті, піци, сочники та багато іншого. Перші місяці ми випікали кожного дня, а о 17-18 годині передавали все в Народний дім Коломиї. Згодом про нашу випічку дізналися волонтери, і вони самі приїжджають та забирають її. 

Розкажіть про вашу команду. Скільки людей печуть? 

Наша команда називається “господині-педагогині”. Спочатку нас було 11 вчительок, зараз залишилося 7 через різні життєві обставини. Ми працюємо разом, підтримуємо одне одного і робимо все, що в наших силах. Ніхто з нас ніколи не сказав, “що вже досить”, що “набридло”. Ми навіть сумуємо, коли довго не печемо. Ми будемо продовжувати пекти і допомагати нашим військовим. Поки є потреба, ми будемо працювати. Це наше покликання і ми не збираємося здаватися.

До слова, раніше Інформатор вже розповідав про роботу волонтерок з Великого Ключева: Дивіться інтерв’ю: Як педагогині на випічку для ЗСУ використали понад тонну борошна

Які труднощі виникали під час роботи?

Іноді було складно через відключення світла. Вироблена випічка чекала на столах, а ми спали на вулиці в машині. Чекали, коли увімкнуть світло, щоб продовжити випікати. Але ми продовжували, бо це приносило задоволення і ми знали, що це потрібно військовим. 

Чи громада підтримує вашу волонтерську діяльність?

Одного разу ми зробили фото наших виробів – скільки й чого саме ми спекли. Скинули фото в групу села і розповіли, що все це було передано військовим. Ми звернулись до односельчан із проханням про підтримку, ми були приємно вражені їхньою щедрістю. Люди почали приносити все необхідне: сметану, смалець, аджику для соусу до піци. Оскільки ми готували у великих кількостях (більше ста одиниць), то й потреба в продуктах була значною.

Що для вас означає волонтерство?

Волонтерство – це допомога, у моєму випадку поєднана з тим, що я люблю робити. Ми будемо пекти до перемоги. Це те, що приносить мені задоволення. Ми допомагаємо чим можемо, бо це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто бореться за нашу свободу.

Який момент запам’ятався вам найбільше за весь час вашої роботи ?

У пам’яті назавжди закарбувався зворушливий телефонний дзвінок від військового. Він сказав: “Дякую вам, дівчата, за випічку. Мої хлопці, якими я командую – це ніби мої рідні діти. Коли вони на передовій спробували вашу випічку, то ледь стримували сльози, адже це було для них наче повернення додому”. Це надихає продовжувати нашу діяльність.

На вашу думку, чи важливо висвітлювати тему волонтерства в медіа? Чому?

Я вважаю, що медіа дають можливість знайомити аудиторію з різними волонтерськими можливостями, надихаючи людей долучитися до доброї справи.

Наприклад, коли про нашу команду “господині-педагогині” писали в медіа, це значно розширило коло людей, які дізналися про нашу роботу.

Коли ми отримуємо відгуки від військових, які щиро дякують за нашу випічку та підтримку, це не лише дарує їм радість, а й мотивує нас продовжувати свою діяльність. Це нагадує нам, що наша робота не марна, і що вона робить життя наших захисників на передовій трішки кращим.

Автор – Тетяна Грабна
Фото: архів Христини Яцко

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com 

Нагору