Владислав Огільчин казав: “У мене є Батьківщина, мені є що захищати”. Він любив вивчати історію України та багато читав. Саме бездоганне знання історії рідної землі зростило в ньому невимовну любов до України. Владислав до останнього стояв на захисті нашої держави від російських загарбників. Він загинув 15 липня 2022 року.
У другу річницю загибелі коломиянина Владислава Огільчина Інформатор нагадує історію життя Героя.
Владислав Огільчин народився 1 листопада 1989 року в Коломиї. Навчався в Коломийській ЗОШ №9. Після закінчення школи вступив до Коломийського професійно-технічного училища №17.
Змалечку мав хист до навчання, дуже багато читав, найбільше до душі припало вивчення історії України. Владислав навіть знайшов цінний артефакт в археологічній експедиції. Саме бездоганне знання історії рідної землі зростило в ньому невимовну любов до України. Україна була у Владислава понад усе…
Він став на захист України ще у 2015 році. Хлопцю тоді ледь виповнилось 25 років. Два роки брав участь в антитерористичній операції, куди пішов добровольцем. Воював в Донецькій та Луганській областях.
Після закінчення терміну контракту вирішив залишитись в Збройних Силах України в м. Чернівці. Згодом працював за кордоном.
З початком російської агресії 26 лютого 2022 року повернувся з-за кордону боронити свою рідну землю. Він говорив: “У мене є Батьківщина, мені є що захищати”. Пішов добровольцем до військкомату і був зарахований солдатом до 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
В кожну вільну хвилину між боями шукав на попелищах книжки і читав до останнього дня. Загинув 15 липня 2022 року в с. Спірне Донецької області.
Пам’ять Героя вшанували у рідному ліцеї №9. Там 27 жовтня2022 року відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику.
Владиславу Огільчину присвоїли орден «За мужність» III ступеня.
Вічна слава та світла пам’ять Герою!
