У скромній постаті в українській вишиванці непросто було впізнати ерцгерцога Австро-Угорської імперії. Нащадок Габсбурґів прикипів до України: вчив історію, опанував українську мову, носив вишиванку і став до лав Леґіону Українських Січових Стрільців. Так Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Ґабсбурґ-Лотаринзький став Василем Вишиваним.
Цікаво, що ця непересічна людина тричі відвідувала Коломию. Історію Вільгельма фон Ґабсбурґа розповість Інформатор за матеріалами краєзнавця Миколи Савчука та дослідженням Юрія Мартиновича для сайту Еспресо. Захід.
Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Ґабсбурґ-Лотаринзький (1895 — 1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) з династії Габсбурґів, прямий нащадок київської княгині Ольги і Великих князів Київських з роду Рюриковичів. Полковник Леґіону Українських Січових Стрільців. Його вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу. Прославився військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов’ю до України.
Ерцгерцог і Коломия
За даними краєзнавця Миколи Савчука Вільгельм фон Габсбург тричі бував у Коломиї.
Так, 1917 року він відвідував Коломиї під час Першої світової війни.
У листопаді 1918 року проїздом зупинявся у Коломиї, яка тоді мала честь бути частиною ЗУНР. Тоді ерцгерцог прямував з Чернівців. Відомо, що на Буковині – в околицях Вижниці – нащадок Габсбурґів провів набір вояків до війська. Чернівці покидав хворим 9 листопада. На авто прямував через Косів, Кабаки, Коломию, Янчин до Львова, де перебував як приватна особа до 21 числа, коли українці залишили місто.
До теми: Буковинці та українська пісня блиснули в серіалі Netflix “Імператриця” | ВІДЕО
Також дослідники стверджують, що у січні 1919 року Василь Вишиваний відвідував Коломию напівтаємно.
З лиця землі зникла розкішна коломийська будівля – свідок перебування Вільгельма фон Ґабсбурґа у Коломиї – корпуси австрійських військових казарм. Тут розмістився цісарсько-королівський 66-й батальйон «Коломия» піхотного полку крайової оборони, згодом – 3-й батальйон 36-го піхотного полку, утвореного в 1889–1901 рр. Цей будинок – свідок присутності в нашому місті останнього імператора Австро-Угорської імперії архікнязя Карла.
“Зупинявся тут і полковник легіону Українських січових стрільців Вільгельм-Франц фон Габсбург-Лотрінґен (Василь Вишиваний) – онук австрійського імператора Франца-Йосифа “, – зазначає краєзнавець Микола Савчук.
Будівля австрійських казарм у Коломиї. Сьогодні тут звели багатоповерхівки
Вільгельм фон Габсбург був онуком імператора Франца Йосифа I. Він був наймолодшою дитиною з шести в родині Марії Терези і Карла Стефана Габсбурґів-Лотаринзьких. У ранньому віці сім’я переїхала в родинний маєток у Живець на заході провінції Галичина. Там Вільгельм познайомився з польською та українською культурами.
До теми: Що пов’язує Коломию і Габсбургів
Ерцгерцог здобув блискучу освіту у Відні, знав кілька мов, з юності захоплювався військовою справою.
Коли Вільгельм навчався в Терезіанській військовій академії (найстарішому воєнному навчальному закладу у світі), він з власної ініціативи також подорожував Гуцульщиною інкогніто протягом 40 днів.
“Кажуть, що у цей час він мешкав разом із селянами й мандрував Карпатськими горами. Можливо, саме тоді він відкрив для себе глибину зв’язку з українською культурою”, – зазначає автор дослідження для ресурсу Еспресо. Захід
У лютому 1915 року Вільгельм Габсбург закінчив військову академію, отримав звання лейтенанта й був направлений до 13-го полку уланів, сформованого переважно з українців Золочівського повіту. Саме тут він зблизився з українськими солдатами та виявив до них велику прихильність. Один з них подарував Вільгельму книжку “Мала Історія України” Михайла Грушевського, яка його дуже зацікавила.
Згодом за його ініціативи сотня Вільгельма повністю українізувалася – замість поляків і угорців до її складу увійшли лише українці. Вояки носили синьо-жовті відзнаки, а сам Вільгельм вивчив українську мову та почав ідентифікувати себе з українцями. Один із солдатів подарував йому вишиванку, яку він відкрито носив, за що й отримав прізвисько Василь Вишиваний.
Просування українських ідей
1916 року, у 21-річному віці, Вільгельм став членом парламенту та налагодив контакти з українськими депутатами, зокрема з Євгеном Петрушевичем. Завдяки його підтримці міністром охорони здоров’я Австро-Угорщини призначили українця Івана Горбачевського.
Митрополит Андрей Шептицький бачив майбутнє України як окремої держави під владою представника Габсбургів. Вільгельм, ознайомившись із цією ідеєю у 1917 році, пропонував натомість федералізацію імперії з автономною українською територією, центром якої мав стати Київ.
Після революції в Росії та підписання Брест-Литовського миру в Україні постала гетьманська держава під керівництвом Павла Скоропадського за підтримки Німеччини. Василь Вишиваний, будучи популярним серед українських військових, зокрема як командир легіону УСС, розглядався як потенційний конкурент Скоропадського. Хоча Вільгельм Габсбург не закликав до повстання, та гетьман вважав його загрозою, тому стосунки між двома лідерами були напруженими.
Як відзначають сучасники, сам архікнязь не був готовий до захоплення влади збройним шляхом і, попри свою прихильність до справи української державності, покладав основні надії на федеративний союз України із габсбурзькою монархією.
Після падіння гетьманату в грудні 1918 року Вишиваний долучився до армії УНР, отримав звання полковника та очолив відділ закордонних зв’язків Генштабу. Він організовував військові школи та залучав підтримку західних місій. Однак після підписання Петлюрою Варшавського договору 1920 року, що визнавав Галичину польською територією, Вільгельм вийшов у відставку та емігрував.
До теми: Цісарські вілли і не тільки: вулиця Хмельницького
У Відні він опублікував антипольську статтю, яка викликала скандал та спричинила його розрив із батьком.
В еміграції Вишиваний очолив Українське національне вільнокозацьке товариство, але його політична активність поступово згасала. Він займався літературою, бізнесом та нерухомістю у Франції та Іспанії.
Вихід на пенсію та смерть Василя Вишиваного у радянській тюрмі
Під час Другої світової війни Вільгельм фон Габсбург відмовився співпрацювати з нацистами та перебував під наглядом Гестапо.
Радянська розвідка довго стежила за Габсбурґом через його зв’язки з українськими націоналістами. Вже після завершення війни, у 1947 році радянські спецслужби заарештували його у Відні та переправили до Києва, де він перебував у Лук’янівській в’язниці. Йому інкримінували шпигунство та контакти з ОУН.
Після кількох місяців допитів він захворів на туберкульоз і помер 18 серпня 1948 року. Його поховали безіменним на Лук’янівському кладовищі.
Так трагічно обірвалося життя австрійського аристократа, який віддав своє серце Україні.
Попри те, що він так і не став українським монархом, Василь Вишиваний залишив глибокий слід в українській історії. Його діяльність доводить, що боротьба за українську незалежність знаходила прихильників навіть серед європейської еліти. Він став символом того, що українська ідея виходить далеко за межі етнічного походження.
