Незабуті: рівно рік тому внаслідок поранень помер Герой Ігор Ганущак
Ігор Ганущак щиро вірив та бажав, щоб Україна була вільною та незалежною, він мужньо боровся за Батьківщину. У боях з окупантами кілька разів отримував поранення, але повертався на фронт. Та третє поранення стало для захисника смертельним - 5 квітня 2024 року його серце перестало битися.
Сьогодні Інформатор Коломия згадує історію Героя, аби вшанувати його пам’ять.
Народився Ігор Ганущак 14 травня 1966 року в Коломиї. Навчався у Коломийській ЗОШ №1, потім продовжив здобувати освіту училищі, де отримав професію столяра. Понад усе Ігор любив своїх рідних, Бога та Україну. Захисник захоплювався читанням та горами, добре знав історію, входив до товариства «Коломияни», боровся за збереження автентичності Коломиї, брав участь у всіх акціях зі збереження її національно-культурної спадщини. Ігор щиро вірив в українську самостійну соборну державу та прагнув її здобути. Був учасником Помаранчевої революції та Майдану.
Коли почалась повномасштабна війна, чоловік пішов до територіального центру комплектування, а через пів року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Він став на захист Батьківщини в лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, обіймав посаду командира кулеметного взводу, був старшим лейтенантом, мав позивний "Карп".
Ігор Ганущак боронив Україну у найгарячіших точках. Двічі після поранень воїн повертався на поле бою та третє стало для нього смертельним - він отримав мінно-вибухову травму, перебуваючи на бойових позиціях на станції Майорській Донецької області. 12 днів Герой боровся за своє життя у лікарні, та 5 квітня його серце перестало битися. У воїна залишилися донька Анастасія, брат Юрій та племінники, двоюрідні брати та багато друзів.
"Мій дядько був дуже голосним та яскравим, але одночасно скромним і непоказним. Багато сміявся, жартував. Любив гори і навчив мене любити архітектуру. Він любив Бога, дуже, і так щиро, усім серцем. Він був завзятий – власноруч з покійною бабцею побудували будинок. Любив життя, любив бути в центрі уваги, бути громадсько- та політично активним, мав свою думку, яку спокійно, твердо, виважено міг аргументувати. Ніколи не принижував та вмів зацікавити. Найбільше за все він любив свою доньку Настю. Вона для нього – увесь Всесвіт», – написала племінниця Леся Медведчук.
10 квітня 2024 року Героя провели в останню путь в Коломиї. Прощались із воїном у Катедральному соборі Преображення Христового УГКЦ, звідки багаточисельна громада скорботною ходою пройшлася центральними вулицями міста до Церкви святого архистратига Михаїла. Поховали Ігоря Ганущака на Алеї Слави на міському кладовищі.
Захиснику присвоєно звання Почесного громадянина Коломиї.
Вічна пам’ять та шана Герою…
Підтримайте нас
