Чорні лелеки та навала бакланів: цікаві питання орнітологиням
Завдяки забороні на полювання дика природа почала активно відновлюватися, повертаючи в регіон рідкісні червонокнижні види птахів. Водночас місцеві екосистеми та рибні господарства опинилися під загрозою через стрімке зростання популяції бакланів, з якими наразі марно боротися втручанням людини.
Інформатор Коломия поспілкувався з орнітологинями Наталією Пріяткіною та Людмилою Поклад.
Найкращою локацією для спостереження за птахами на Прикарпатті експертки називають територію Галицького національного природного парку, а саме — Бурштинське опілля. Завдяки сусідству річки Дністер, її стариць та риборозплідних ставків, там можна одночасно побачити щонайменше три-чотири червонокнижні види. Зокрема, на цих територіях гніздяться кваки, білоока чернь та нерозень.
Завдяки тимчасовій забороні мисливства, пташиний світ регіону почав активно відновлюватися. До області повернулися сірі гуси, а на Бурштинському водосховищі знову почали залишатися чубаті черні та попелюхи — птахи, популяцію яких раніше масово відстрілювали.
"Слава Богу, у нас мисливство заборонене зараз, і ми бачимо наслідки того, що в нас не стріляють... У птахів, на яких полюють, шансів врятуватися немає, бо сучасна мисливська зброя — це стовідсоткова загибель", — зазначає одна з орнітологинь.
Жінка підкреслює позитивну тенденцію, що багато колишніх мисливців стали птахолюбами, замінивши дорогу зброю на професійну фототехніку, аби фіксувати красу природи, а не вбивати її.
Серед найрідкісніших птахів, яких вдалося зафіксувати на Прикарпатті, фахівчині виділяють косарів та чорного лебедя. Колонія косарів на Бурштинському опіллі є найзахіднішою та найпівнічнішою в Україні. Точні координати їхніх гніздувань тримають у секреті, щоб захистити птахів, проте орнітологи вже мають плани щодо закільцювання їхніх пташенят. Щодо чорного лебедя, який також потрапляв в об'єктиви на водосховищі, то це австралійський вид, який, найімовірніше, просто втік із неволі.
Окремим відкриттям для регіону стала поведінка чорного лелеки. У більшості країн Європи цей потаємний птах, що зазвичай уникає людей, поступово зникає через пересихання боліт та річок. Проте в Івано-Франківську орнітологи регулярно спостерігають за "екстремальним" чорним лелекою, який абсолютно не боїться людей, літає над відпочивальниками на висоті кількох метрів та спокійно сідає поруч на мілководді місцевих річок.
Читайте також: Куди в Коломиї зникли горобці та як правильно годувати пернатих: розмова з орнітологинями
Водночас серйозним викликом є масове розмноження бакланів. За словами експертки, це аборигенна пташка, яка колись зникла, тепер активно відвойовує території. Баклани не лише спустошують запаси риби на мілководних річках, як-от Бистриця чи Прут, але й повністю випалюють дерева та рослинність своїм послідом, що має вкрай високий вміст азоту. Методи боротьби з цією навалою здебільшого неефективні.
"Баклан — птах унікальний у плані того, що він їсть дуже багато. Якось я спостерігала, як баклан пробував проковтнув рибу вагою кілограм пʼять. Нормально проковтнув і дальше почав полювати", — ділиться орнітологиня.
Головним висновком нашої розмови залишається те, що природа здатна самостійно відновлювати баланс, якщо людина припиняє втручатися в її процеси зі зброєю в руках.
Ми працюємо завдяки підтримці читачів
