"Евакуація, що не підлягає повторенню": історія бойового шляху військовослужбовця з Косівщини
Командир роти вогневої підтримки 102-ої окремої бригади ТрО родом з села Вижній Березів, що на Косівщині. За час служби у війську він брав участь у запеклих боях та рятував життя інших, ризикуючи власним.
Розповідає Інформатор Коломия, посилаючись на допис 102-гу окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ.
До 2022 року життя Романа було далеким від військової справи. За плечима — навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання та Львівському державному інституті фізичної культури і спорту. У мирний час Роман працював на будівництві за кордоном. А з початком повномасштабного вторгнення, як і для більшості українців, життя поділилось на "до" та "після".
"До бригади я долучився добровільно 1 березня 2022 року. А вже 11 березня ми вирушили на виконання бойових завдань", — розповідає "Ромаха".
Прикарпатець брав участь у "гарячих" точках фронту: на Харківщині та Сумщині. Згодом його підрозділ передислокували на Запорізький напрямок. Воїн брав участь в обороні Гуляйполя та Малинівки. Під час служби у роті вогневої підтримки Роман опанував різноманітне озброєння: кулемети, автоматичні гранатомети, станкові протитанкові гранатомети.
"Спочатку я сам працював з них, а вже як командир роти — відповідав за правильне розміщення, підготовлені позиції, навчені розрахунки і постійну бойову готовність", — ділиться Роман.
Проте найважчим випробуванням на війні Роман називає не обстріли, а втрати побратимів. Одного разу, під час відбиття ворожого штурму в Малинівці, важкого поранення зазнав його бойовий товариш. Командно-спостережний пункт знаходився всього за 150 метрів. "Ромаха" разом із ще трьома бійцями рушив на порятунок. Евакуація перетворилась на "бій за життя". Ворог атакував групу шквальним вогнем і дронами.
"Почався обстріл. Били з чотирьох стволів, працювали FPV. Це тривало десь півтори години. Ми змінювали місця зупинки, ховалися, рухались далі…", — розповідає командир.
Діставшись до командного пункту, Роман особисто надав першу допомогу пораненому та підготував його до подальшого шляху. Але найскладнішим виявилось подалати два кілометри замінованою територією. Власних сил не вистачало, тож довелося залучати суміжні підрозділи.
Ризикуючи життям, бійці таки змогли витягнути побратима. Згодом медики, оцінивши обставини та складність маршруту, назвали цю евакуацію такою, що "не підлягає повторенню" — настільки високим був рівень небезпеки.
"На жаль, не завжди вдається врятувати. Вічна слава Героям, які поклали своє життя за Україну. І тим, хто сьогодні продовжує її захищати", — підсумовує "Ромаха".
Сьогодні врятований боєць проходить лікування. А Роман продовжує службу, розуміючи ціну кожного наказу і кожного врятованого життя.
Читайте нас у Facebook
