"Форпост" української ідентичності: як пластуни в еміграції зберігають традиції та допомагають Україні
Тисячі юних українців опинилися за кордоном через війну, більшість із них навчаються в іноземних школах, вивчають інші мови та традиції. Багато з цих дітей знаходять підтримку у спільнотах українських організацій за кордоном, серед яких важливу роль відіграють пластуни. Через традиційні гри, свята та виховні заходи вони не лише підтримують українську мову та культуру, а й допомагають дітям відчувати себе частиною великої української родини навіть далеко від дому.
Інформатор Коломия поспілкувався з тими пластунами, які з певних причин були змушені виїхати за кордон.
В Україні нараховують приблизно 12 000 пластунів. Приблизно така ж кількість учасників організації знаходяться за кордоном та ведуть свою пластову діяльність там.
Пластові осередки існують у 27 країнах. Серед них — Польща, Німеччина, Швеція, Іспанія, Велика Британія та інші. У кожній з країн є свої осередки. Наприклад, у Німеччині, де Пласт лише набирає обертів з початком повномасштабного вторгнення, існує 5 осередків. У Берліні, Мюнхені, Дюссердольфі, Гамбурзі та Райн-Майн-Гессені.
Журналістка Інформатора поспілкувався з очільницею станиці (ред. — осередок) Берлін Наталею Середою. Жінка вже три роки керує Пластом у Берліні, де зареєстровано 180 пластунів різного віку.
"У нас нарешті вирівнялася вікова категорія. Тепер однакова кількість новацтва та юнацтва. Мова йде про 66 "юнаків та юначок" (ред. — пластуни віком 11 -18 років), 64 "новаки" (ред. — пластуни віком 6 - 11 років). А також 21 "пташатко" (ред. — пластуни віком від 2 до 6 років)", — розповідає пані Наталя.
У Берліні з юними пластунами займаються семеро виховників (ред. — дорослі пластуни-волонтери), які виховують у дусі скаутських традицій, навчають командної роботи, лідерству та плеканню української ідентичності поза межами України.
"Порівнюючи всю Німеччину, у нас з виховниками дуже драматична ситуація. У нас була дуже велика проблема, щоб у юнацтві виховниками не були лише батьки. Адже, це позначається на якість пластової програми", — наголошує очільниця Пласту в Берліні.
Пластовий осередок у Берліні існує вже 8 років, з 2017 року. За словами Наталі Середи, 70% пластунів віком 11 - 18 років брали участь у діяльності організації в Берліні, будучи ще у категорії "пташата".
"У нас 20 юнаків та юначок починали свій пластовий шлях ще з "пташат". Ось ця "тяглість" — мега важливо для Пласту", — ділиться жінка.
Пластуни за кордоном постійно долучаються до волонтерських та благодійних акцій на підтримку України, зокрема Сил оборони.
"У нас у Берліні є декілька госпіталів, де наші старшопластунки та сеньйорки допомагають ще з 2014 року", — ділиться пані Наталя.
Після початку повномасштабного вторгнення у Берліні діяв великий благодійний проєкт "Plast Berlin Helps". Батьки, пластуни та волонтери збирали медичні аптечки українським військовослужбовцям. Проєкт тривав до початку 2024 року. Згодом пластуни в Німеччині змінили формат гуманітарної допомоги Україні — розпочали співпрацю з львівським фондом "Алярм".
"Ми організовували благодійні заходи, де збирали декілька сотень євро. Це все перераховували на дрони чи речі мілітарного призначення. Проблема в тому, що за законом, ми як громадська організація можемо надавати лише гуманітарну допомогу. Але ніяких дронів тощо", — каже журналістці Інформатора Наталія Середа.
Пластунка ділиться, що Пласт у Німеччині став особливо популярним з початком повномасштабного вторгнення. Тисячі українських дітей та батьків, які опинилися в еміграції через повномасштабну війну, почали шукати простір для збереження своєї ідентичності й культурного коріння — і саме Пласт став для них таким середовищем. Подібна ситуація й в інших осередках по всій Європі.
Наприклад, у 2021 році шведський пластовий осередок був дуже нечисленним. Однак вже за два роки Пласт там перетворився на цілу спільноту, де регулярно проводять заняття, табори та культурні заходи для юних українців. Якщо влітку 2022 року у Швеції було лише десяток пластунів, то зараз спільнота налічує вже майже три сотні учасників різного віку.
Історія Пласту в Швеції розпочалась у 2012 році у Стокгольмі. Зараз по країні діє вже кілька станиць: Уппсала, Гетеборг, Норрланд і Стокгольм.
"Тоді ми організували "Свято Весни", лижний табір, але не було багато виховників. І трохи затихло. Спроба відновити Пласт була під час пандемії, коли активно почали проводити онлайн вишколи і розвивати пластові групи. А потім такий новий поштовх, і ми наново зареєстрували пластовий осередок вже в 2022 році", — розповідає Голова Пластової Групи у Швеції Христина Качмарик.
Того ж року шведські пластуни взяли участь у скаутському таборі "Джемборі", що відбувався у Швеції. Захід об’єднав сотні юнаків і дівчат із різних країн, надаючи їм можливість вчитися новим навичкам, знайомитися з культурою інших народів і зміцнювати міжнародну співпрацю серед молоді.
"У нас появились друзі-скаути. Тоді нам виділили 50 місця для пластунів зі Швеції. Але ми ще не мали стільки учасників. Нас було тільки 12. Решта були пластуни, які приїхали з України", — згадує Христина.
Водночас українська спільнота у Швеції активно підтримує культурні традиції та залучає дітей до святкових ініціатив. Днями юні пластуни в Стокгольмі долучились до акції "Андріївські вечорниці". Діти та підлітки разом творили святкову браму, грали у веселі ігри та з головою поринули в атмосферу справжніх вечорниць, пригадуючи українські традиції.
Зараз шведські пластуни не лише проводять заняття та табори, а й активно долучаються до волонтерської діяльності. Вони організовують благодійні акції, збирають кошти та гуманітарну допомогу для України, а також підтримують українських військових та постраждалих від війни.
Таким чином, Пласт у країнах Європи стає не лише місцем розвитку дітей і підлітків, а й платформою для збереження національної ідентичності, формування соціальної відповідальності та активної громадянської позиції. У Німеччині, Швеції та інших країнах пластуни створюють середовище, де діти можуть рости активними, відповідальними та свідомими українцями, водночас допомагаючи тим, хто цього потребує.
До слова, у квітні минулого року журналістка Інформатора завітала в гості до видатного коломиянина та пластуна діяча Любомира Грабця. Тоді розмова точилася навколо історії становлення коломийського пласту. Однак у вересні 2025 року серце пана Любомира зупинилось. Тож Інформатор Коломия підготував особисту історію громадсько-політичного діяча. Детальніше про це читайте ТУТ.
Читайте нас у Facebook
