Історія села Добротів: до чого тут юшка й плосководний човен?
Серед карпатських узгір’їв є місця, що тихо ховають у собі більше історії, ніж багато міст. Добротів — одне з них. Колись поселення було містечком, сьогодні — невпинно приваблює туристів красою гір навколо.
Розповідає Інформатор Коломия.
Перша ж письмова згадка про село, яке тоді звалося Добрилів, датується 1460 роком. У цей час землями від Делятина до Саджавки володіли шляхтичі брати Делятинські. Згодом, з 1578 року, власниками навколишніх сіл були Якуб Хотомірський та Криштоф Биздницький.
Наприкінці XVI століття тоді Добрилів (ред. сучасна назва – Добротів) перейшов у власність галицького стольника Костянтина Белзецького. Саме у цей період село відігравало важливу роль, ставши фактично мікромістечком.
У 1623 році в Добрилові зводять замок-укріплення. Він слугував форпостом перед Делятином, де проживала родина Белзецьких. Більше як сто років це укріплення сприяло економічному та культурному розвиткові краю. За 7 років до цього Добрилів отримав статут міста.
У народі поселення називали ДОБРОТОВ. Є цікаве трактування цієї назви: вона походить від трьох частин: ДО — добрий, БРО — юшка, ТОВ — плоскодонний човен. Це пов'язано з тим, що до багатого града Добрілова звідусіль сходилися мандрівники та купці, а "голоту" годували безплатно, хоч і малокалорійною, але смачною їжею (юшкою).
Мешканці тодішнього Добрилова були переважно пільними (займалися землеробством) та вирощували худобу. Проживали селяни за дворищною системою (по два господарства у дворі) в однокімнатних будинках, які називалися “бурдеяк”.
Селяни не лишалися осторонь національно-визвольних рухів. У 1648 році жителі Добрилова, зокрема Івась Велзівський, Федір Сміганов, Кушнір, Квасник та інші, входили до загону Андрія намісника, який підтримав повстання під проводом Семена Височана.
Протягом майже шести десятиліть, з 1661 по 1717 роки, містечко Добрилів управлялося за Магдебурзьким правом. У 1670 році місто мало 30 моргів землі, налічувало 38 хат, де проживали 209 жителів. Тоді тут функціонував 1 млин, а селяни утримували 20 корів і волів.
Через кілька років, на жаль, часи розквіту минули. У 1729 році Добрилів втрачає статус міста, а всі його привілеї скасовуються. Занепадає торгівля. Видобування та переробка солі починає носити суто місцевий характер.
Поряд із Добриловом тим часом впевнено зростають його "сусіди" — Делятин та Ланчин.
Читайте також: Соляні лікувальниці та гірські маршрути: історія села Делятин
XX століття принесло Добротову, як і всій Україні, неспокій. Мешканці села брали активну участь у визвольних змаганнях 1918–1920 років.
У 1940-х роках село стало одним із центрів ОУН і УПА у регіоні. У навколишніх лісах діяли підрозділи повстанців. У вересні 1944 року в Добротові відбувся великий бій між загоном УПА та частинами НКВС. Бій закінчився великими втратами з обох сторін та репресіями проти місцевого населення.
Гордістю Добротова є його духовна святиня – Церква Святого Василія Великого. Ця дерев'яна церква, збудована у 1854 році, є справжнім зразком гуцульської дерев'яної архітектури. Вона має тридільну структуру, характерну для Прикарпаття, і є важливою пам'яткою, що зберігає дух старовини.
Читайте нас у Facebook
