Одноповерхова цікава будівля на Січових Стрільців, 5 — справжній історичний ребус. Вона вже давно приваблює погляди перехожих своїм охайним виглядом. Дім без вагомих підстав дістав прізвисько "Будинок із привидами". А через брак історичних даних місцевий краєзнавець Ілля Криворучко припустився помилки.
Інформатор Коломия спростовує попередню публікацію, позначаючи її сірим кольором у тексті, й пропонує прочитати уточнений матеріал ТУТ
Іллі Криворучка припустився вагомої неточності, яка докорінно змінила хід дослідження історії будівлі. Прикру помилку визнав, зазначивши, що таке трапилось вперше за роки досліджень та роботи з архівами. Виною тому навіть не недбалість, а відсутність документів та матеріалів про нумерацію будівлі.
А от іф про паранормальні явища у будинку на вул. Січових Стрільців, 5 настільки укорінився серед місцевих мешканців, що цікаву будівлю так і величають "Будинок з привидами". Під попередньою публікацією про історію будівлі було десятки коментарів про такі чутки, та жоден з коментаторів не стверджував. що особисто бачив тут щось потойбічне.
Попередня інформація була такою
У міжвоєнні роки сучасна вулиця Січових Стрільців звалася Ягелонською. Дослідник припускає, що цей будинок мав адресу Ягелонська, 21 (кінець 1930-х) та вул. Ягелонська, 19 (початок 1930-х). Зі свідчень газети "Nasz Głos" за 13 квітня 1928 року в ньому працювала кравецька майстерня Анни Цінн, яка займалася модним тоді плісуванням та штампуванням тканин. Вже у 1930 році тут розташовувалася також кольдерська майстерня, власником якої був Ф. Шьонборн.
З приходом радянської влади будинок перетворили на житловий, але… довго там не жили. Місцеві подейкують: будинок мав репутацію «нечистого» місця — мешканці нібито чули дивні звуки, бачили тіні, і не витримували більше кількох ночей. Серед коломиян цей будинок відомий під назвою «будинок з привидами»
А от у 2000-х у будинку оселився новий дух — цифровий. У 2002–2005 роках тут діяв клуб «Пентагон» — перший на заході України цифровий міні-кінотеатр. Зал з великим екраном, об’ємним звуком і жодного російськомовного контенту — це був простір для ідей, свободи й якісної культури. Його засновник Роман Бурлак зумів перетворити стару будівлю на епіцентр сучасності: у травні 2003 року сюди завітав сам Святослав Вакарчук після свого сольного виступу, а вже в 2004-му з обладнання клубу транслювали події Помаранчевої революції просто на коломийську ратушу. Клуб мав високий статус серед населення на початку нульових.
Сьогодні будинок пустує, але зберігся напрочуд добре.
У коментарях під дописом краєзнавця Іллі Криворучка коломияни діляться своїми спогадами про загадковість та містику в будинку.
А якщо Ви колись були всередині або маєте власні спогади про цей будинок — поділіться! Історія оживає тоді, коли про неї згадують.
Упорядкувала матеріал Діана Захаркевич