Незабуті: минає четверта річниця загибелі коломиянина Любомира Бордуна
Рівно чотири року тому, 23 вересня, у бою з окупантами загинув коломиянин, педагог, керівник управління освіти та відданий син України Любомир Бордун. Воїн з початку повномасштабного вторгення долучився до лав ЗСУ та до кінця своїх днів боровся за свободу українського народу.
У цей день Інформатор Коломия згадує історію Героя.
Любомир Бордун народився 29 червня 1984 року в Заболотові. Здобувати освіту розпочав у Коломийському ліцею № 5, а потім у Коломийський гімназії імені Грушевського, її він закінчив із золотою медаллю. Любомир мав дві вищі освіти з відзнакою. Першу здобув в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Два роки поспіль Любомир отримував президентську стипендію. Також він навчався на аспірантурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де і почав свою педагогічну діяльність.
Любомир Бордун змалку був активним: співав у хорі та ансамблі, відвідував багато гуртків, захоплювався футболом, а пізніше грав у багатьох футбольних клубах області. В університеті був головою профкому факультету, очолював команду КВК. Завжди встигав поєднувати роботу зі своїми захопленнями. У 2007 році одружився з коханою Іриною, у подружжя народилося двоє дітей – Лада і Дарій.
У Коломиї Любомир Бордун працював вчителем і заступником директора в Коломийському ліцеї імені Грушевського, а з 2016 року обіймав посаду начальника управління освіти Коломийської міської ради. Любомир завжди займав активну громадянську позицію, хотів позитивних змін в рідному місті. Тому став депутатом Коломийської міської ради двох демократичних скликань.
За його безпосередньої участі було створено зону “Інший берег Пруту”, облаштовано дитячий спортивний майданчик на виборчому окрузі. А ще захисник казав, що рух – це життя. Любомир пробіг десятки півмарафонів і марафонів. Згодом часто бігав пліч-о-пліч з дружиною і донечкою. За керівництва Любомира Бордуна втілили багато бюджетних проектів для шкіл. Він започаткував стипендію для учнів та вчителів за високі досягнення в предметних олімпіадах.
Любомир любив Батьківщину, а тому став на її захист із самого початку повномасштабного вторгнення в лавах ЗСУ. Служив командиром гранатометного відділення і безпосередньо брав участь у найзапекліших боях. За словами побратимів і тут став фахівцем: досконало володів військовою справою, першим кидався на допомогу на полі бою.
Загинув захисник 23 вересня 2022 року під Бахмутом... За кілька тижнів до загибелі РНБО відзначила Любомира нагрудним знаком “Захисник України”. Втім воїн так і не отримав відзнаку особисто... Заступник Голови Державної служби якості освіти України під час похорону передав нагрудний знак його сім’ї.
28 вересня 2022 року Коломийська громада провела Героя в останню путь... Учні з квітами на колінах зустрічали загиблого. Процесія пройшла вулицею Театральною, де зупинилися попрощатися із місцем роботи – управлінням освіти, потім вирушили до ратуші. А біля його рідної школи №5 для Любомира лунав останній дзвоник.
Згодом Любомира Бордуна нагородили відзнакою "За бойову звитягу" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У червні 2023 року на фасаді управління освіти відкрили меморіальну дошку нашому Герою.
Також у селі Нижній Вербіж вулицю Дарвіна, на якій жив загиблий захисник Любомир Бордун, перейменували на його честь.
Вічна та світла памʼять захиснику... Щирі співчуття рідним і близьким...
