Незабуті: рівно два роки, як під час захисту України загинув Дмитро Губанов
Сьогодні минають другі роковини з дня загибелі коломиянина Дмитра Губанова. У цивільному житті він був талановитим будівельником, майстром своєї справи, та коли ж Батьківщина потребувала захисту, чоловік став на її оборону. Життя захисника обірвалося під час виконання бойового завдання на Донеччині...
В цей день Інформатор знову розповідає історію його життя...
Губанов Дмитро Сергійович народився 20 березня 1984 року в сім’ї віськового. У ранньому віці родина переїхала до Коломиї, де Дмитро й виріс. Навчався у Коломийській школі №8. Після навчання він обрав трудовий шлях в будівництві. Все життя працював руками, створюючи не лише будівлі, а й добрі справи. Його знання, досвід робили Дмитра майстром своєї справи. Колеги завжди відзначали його професійність, відповідальність і готовність допомогти.
В 2006 році Дмитро одружився. В подружжя народилося дві донечки – Яна та Олександра. Він був люблячим і турботливим батьком, навчав дітей чесності, любові до ближнього і поваги до рідних. Дмитро був щирою людиною, мав багато друзів, які цінували його відповідальність, почуття гумору та підтримку.
Коли настав час, чоловік став на захист України. З початком повномасштабного вторгнення боронив Батьківщину. Був стрільцем-санітаром механізованого батальйону 117-ї окремої важкої механізованої бригади. Він боровся за мир, свободу та майбутнє українського народу.
Дмитро загинув 1 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вишневе Донецької області, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, свободі України та українському народові.
Тільки через рік після загибелі захисник повернувся на вічний спочинок. Із Героєм прощалися у Коломиї 20 листопада 2025 року. Поховали Дмитра на Алеї Слави на коломийському кладовищі.
Вічна пам'ять та шана захиснику... Щирі співчуття рідним, близьким, всім, хто знав Дмитра...
