Побратими першого загиблого захисника з Коломийщини Тараса Сенюка з'їхалися до Коломиї на панахиду
3 червня біля першої могили Алеї Слави коломийського кладовища зібралися друзі, рідні та знайомі родини Сенюків. Саме цього дня ця тривала кровопролитна війна забрала життя захисника України Тараса Сенюка. Підтримати цього дня матір Героя приїхали побратими Тараса з 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї бригади та 13 батальйону ім. Героя України Тараса Сенюка
Хлопці-захисники, що вже не один рік боронять Батьківщину, вранці відвідали пані Наталку Сенюк вдома. Поділились теплими спогадами про Тараса. Обійнялися. Така проста життєва людськість, а жінці, яка втратила у війні найдорожче трохи від серця відлягло: пам'ятають, цінують...
Потім рушили на кладовище.
Панахида розпочалась об 11:30. А за понад схиленими головами всіх хто молився розвивалися прапори... І кинеш оком - аж серце стиснеться від цього моря смутку.
Рівно 11 років тому - 3 червня 2014 року - колона сил АТО, що рухалася з Ізюма до Слов’янська, зазнала атаки терористів. Підполковник Тарас Сенюк загинув в біля опорного пункту у Семенівці під час виконання бойового завдання зі знищення укріпленого опорного пункту терористів.
7 червня Тараса Сенюка поховали у рідній Коломиї на Алеї Слави Центрального міського цвинтаря.
6 червня 2014 року Тарасу Сенюку присвоїли військове звання полковника (посмертно).
В Коломиї залишились мати Наталія Петрівна Сенюк і брат, в Житомирі – дружина Ольга та донька Єлизавета, яка народилася у 2005 році.
Скромний, худенький, але такий відданий справі, мав стільки душі, стільки планів... Маленька донечка уже виросла в дорослу красуню. Батька не було на випускному, нема кому повести доню під вінець... За кожним іменем з Алеї Героїв - надто багато нема... Бракує їхнього голосу, поради, раптового дзвінка, їхньої підтримки й доброго слова.
Тарас був першим у Небесній Гвардії.
Світла пам'ять Тарасу Сенюку і всім нашим полеглим Героям. Щирі співчуття рідним, близьким та побратимам.
