Проти волі депутатів Станіславський продавлює питання закупівлі автобусів
Попри те, що депутати Коломийської міської ради не підтримали рішення про залучення кредиту на 28 млн грн для закупівлі автобусів, міський голова Богдан Станіславський заявив, що влада все одно планує реалізувати задумане.
Раніше Інформатор Коломиї повідомляв, що коломийське комунальне підприємство «Зеленосвіт» планувало взяти кредит у «Ощадбанку» на суму 28 мільйонів гривень. За ці кошти підприємство мало намір придбати автопідйомник і п’ять автобусів.
Відповідне питання винесли на розгляд сесії Коломийської міської ради 9 липня. Однак депутати не дали необхідної кількості голосів і не схвалили залучення кредиту.
Здавалося б, після такого голосування міська влада мала б або відмовитися від кредитної угоди, або доопрацювати проєкт рішення, надати депутатам додаткові обґрунтування та повторно винести питання на сесію.
Натомість міський голова Богдан Станіславський на своїй сторінці у соціальній мережі повідомив, що влада все одно здійснить задумане. Фактично заява прозвучала так, ніби позиція депутатського корпусу не матиме вирішального значення для подальшої реалізації проєкту.
Ця ситуація викликає низку запитань. Насамперед незрозуміло, у який саме спосіб міська влада планує залучити кошти та придбати автобуси й автопідйомник без рішення депутатів?
Не менш важливим є питання ролі депутатів у системі місцевого самоврядування. Міська рада як колегіальний представницький орган громади повинна ухвалювати ключові фінансові та майнові рішення. Якщо ж рішення вартістю десятки мільйонів гривень можуть реалізовуватися всупереч результатам голосування, тоді виникає закономірне запитання: для чого місту депутатський корпус і яку реальну вагу має його волевиявлення?
Йдеться не лише про закупівлю автобусів. Йдеться про дотримання демократичних процедур, баланс повноважень і підзвітність міської влади громаді.
Громада має отримати відповіді щодо фінансового навантаження на комунальне підприємство та міський бюджет, а також доцільності кожної із запланованих закупівель. Інакше заява про намір здійснити задумане «попри все» може сприйматися не як управлінська наполегливість, а як демонстративне ігнорування волі представницького органу громади.
