Що приховують мури коломийської катівні на бульварі Лесі Українки
У радянський період австрійські казарми переобладнали під в'язницю та катівню НКВС. Власне, деякі елементи екстер'єру досі нагадують про цю темну сторінку життя цілого комплексу будівель на сучасному бульварі Лесі Українки.
Інформатор Коломия дістав із архівів фото кімнат колишньої катівні. В світлі останніх подій, коломиянам варто побачити ці споруди зсередини і почути її невеселу історію.
Комплекс будівель на бульварі Лесі Українки, 34, що раніше називався Цісарським променадом, — це історичні австрійські казарми, зведені наприкінці XIX століття. У радянську добу, після приходу окупаційної влади в 1939 році, частину цього приміщення облаштували під в'язницю та катівню НКВС.
Сама будівля зведена як казарма для австрійських військ. В розпал ІІ світової війни сталінський режим утворив тут пересильну в'язницю.
А у 50-х тут розмістилися корпуси гардинної фабрики. Проте нові мешканці й ґазди час до часу знаходили у фундаменті й ровах рештки людських скелетів.
Впритул до 2025 року значну частину будівель займали склади недоторканих запасів.
Про темну сторінку історії будівлі свідчить меморіальна таблиця:
"Перехожий зупинись! Тут, в цьому будинку, протягом десятиліття (1942-1952) була пересильна в’язниця, де відбували арешт, катування і страти твої краяни - борці за волю України невинні жертви нацистсько-більшовицьких тоталітарних режимів.
Головні історичні віхи комплексу
Австрійський період: Споруди використовувалися як військові казарми для розміщення гарнізону.
Радянські репресії (1940-1950-ті): З 1940-х років тут діяла тюрма НКВС, куди звозили учасників українського визвольного руху, діячів ОУН, вояків УПА та членів їхніх сімей. У підвалах цих будівель проводилися допити з жорстокими катуваннями, а закатованих часто ховали безпосередньо на території або в стінах в'язниці.
Пострадянський період: У другій половині XX століття приміщення використовували як складські площі для зберігання медикаментів.
Сучасний стан
У минулому році Івано-Франківська обласна рада передала це майно у власність Коломийської територіальної громади. На липневій сесії міська влада намагаль внести цей комплекс у перелік комунальгог майна, що падлягає приватизації.
Загальна площа - понад 1600~м². Будівля перебуває у занедбаному стані, не має комунікацій.
Питання подальшої долі приміщень викликає суспільний резонанс.
