Високогірні озера Карпат: яка справжня ціна купання?
Щороку тисячі туристів підіймаються в гори, щоб помилуватися краєвидами чи відчути єднання з природою. Гірські озера чи не найбільше "притягують" мандрівників своєю красою. Однак, дуже часто саме такі локації стають жертвами впливу людини, що призводить до руйнування унікальної екосистеми озер.
Інформатор Коломия дослідив ще одне болюче питання Карпат та розповість, чому таки не можна купатись в гірських озерах.
Озера або як їх ще називають "дзеркала" Карпат привертають чимало уваги серед піших мандрівників, любителів "інстаграмних" фото та відпочивальників, які прагнуть зануритись у воду. На території українських Карпат знаходиться понад 40 високогірних озер льодовикового походження, серед них більша частина розташована на території заповідників, нацпарків або ж визнані гідрологічною памʼяткою природи.
Найпопулярнішими в Україні вважаються: озера Несамовите, Бребенескул, Марічейка (Чорногірський хребет), Апшинець, Ворожеска, Герешаска, Івор (Свидовецький масив) та озеро Синевир (Закарпатська область).
Читайте також: Три гірських озера, що заворожують своєю красою
То чому ж купатись у гірських озерах категорично заборонено?
Найбільш проблемною точкою на мапі українських Карпат є Свидовецькі озера. Наприклад на озері Апшинець фахівці Карпатського біосферного заповідника щоразу фіксують вплив людини на життя водойми. Проблема в тому, що таким озерам ймовірно близько 10-15 тисяч років. Вони унікальні за складом флори та є залишками польодовикового періоду.
Доволі часто туристи зупиняються на нічліг біля високогірних озер, влаштовуючи наметові містечка, що теж впливає на мікрофлору озера. Адже найбільшу загрозу становлять транспортні засоби та люди, які купаються, вмиваються чи просто "хлюпають" рукою по воді водойми. Майже до всіх озер Свидовецького масиву вже вкатана ґрунтова дорога. Заїжджаючи на квадроциклі чи автомобілі, горе-туристи руйнують екосистему ґрунту та озера.
До слова, нещодавно Інформатор Коломия дослідив питання джипінгу в Карпатах та зʼясував чому катання горами завдає значної шкоди природі.
Читайте також: Джипінг у Карпатах: атракція для туристів чи злочин проти природи?
Будь-який безпосередній контакт людини із водоймою спричиняє руйнування екосистеми та зникнення цілих популяцій рослин, які мешкають лише в середовищі озера. Такі гірські водойми мають великий відсоток сфагнових та інших мохів, які здатні затримувати від 30 до 90% опадів. Власне, це й впливає на формування поверхневих та підземних стоків, а також запобігає утворенню зсувів, повеней, селевих потоків та водних ерозій ґрунтів.
Ба більше, якість питної води на території Карпат напряму залежить від стану високогірних озер, звідки й беруться джерела, струмки, які згодом формують цілі річки.
Що каже закон?
Мабуть, кожен з вас хоч раз в житті натрапляв на відео в соцмережах, де мандрівники купаються у високогірному озері або ж миють посуд чи інше спорядження. Проте, чи існує покарання для таких руйнівників природи? Так, існує.
Згідно зі статтями 16,18 та 21 законом України "Про природно-заповідний фонд України" забороняється рекреаційна діяльність, у тому числі купання у водоймах, використання природних ресурсів та будь-яке будівництво чи прокладання шляхів. Тобто, якщо озеро знаходиться в межах заповідника, нацпарку чи заказника купання в ньому категорично заборонено.
Нагадуємо, що на Івано-Франківщині знаходяться шість обʼєктів природно-заповідного фонду: "Гуцульщина", "Галицький", "Верховинський", "Карпатський", "Синьогора" та природний заповідник "Горгани".
За купання в озері, яке належить до заповідника чи нацпарку передбачена адміністративна відповідальність за ст. 91 КУпАП - "Порушення вимог режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду". Карається штрафом від 340 до 510 грн для громадян та 850 – 1020 грн для посадовців.
Проте на практиці все зовсім інакше.
Яка ситуація зараз?
Останні два роки мандрівники стають більш свідомими, адже в інфопросторі дедалі частіше лунає інформація про заборону купання в гірських озерах. Однак, з досвіду журналістки Інформатора, ледь не кожна мандрівка до озера Несамовите завершується сваркою з людьми, які плавають у водоймі чи навіть катаються на сапах. Попри те, що на локації встановлено багато інформаційних вказівників, чи то про джерело питної води, чи щодо місця для кемпінгу. Багато туристів нахабно продовжують шкодити природі, навіть після кількох зауважень та пояснень. Подібні ситуації трапляються й на інших популярних локаціях: озерах Ворожеска, Герешаска, Бребенескул.
Як з цим боротись?
Якщо ви стали свідком ймовірного порушення природоохоронного законодавства важливо направити фахівцям звернення через сервіс "ЕкоЗагроза". Зробити це можна через однойменний застосунок або ж на сайті https://ecozagroza.gov.ua/ .
Перевірити, чи належить певна локація до обʼєктів природно-заповідного фонду, можна на інтерактивній карті від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Переглянути мапу можна ТУТ.
Якщо ви бачите людей, які купаються в таких водоймах, варто спокійно провести розмову, пояснити причину заборони й наголосити, що це не просто "правила", а захист унікальної природи. Також зверніть увагу порушників на встановлені інформаційні таблички, які забороняють купання, і порадьте ознайомитися з правилами перебування на території природно-заповідного фонду.
Гірські озера - не просто чергова місцина для створення фото в інстаграм, а живі організми Карпат, які підтримують баланс цілих екосистем. Ми часто думаємо, що один заплив чи коротке вмивання не завдасть шкоди, але правда в тому, що кожна крапля мила, крему чи бруду змінює унікальну воду, якою живляться струмки й річки.
Відтак, відпочинок на природі має приносити радість і спогади, але справжня любов до Карпат - це не лише емоції чи світлини, а й повага до їхнього крихкого світу. Тому важливо не лише самим утриматися від купання в гірських озерах, а й мати сміливість пояснити іншим, чому це заборонено, і підтримувати тих, хто робить те саме.
Читайте нас у Facebook
