Коломия ще 660 років тому отримала Маґдебурзьке право. До того часу тут, на теренах Коломиї вже мешкали євреї, австрійці й німці. Останні мали в давній покутській столиці аж 6 колоній. Але коломияни переважно знають тільки Баґінсберґ.
Інформатор натрапив на давні поховання німців і хоче поділитися з вами цими фото й фактами.
Більше 200 років тому в місті Коломиї на Івано-Франківщині було засновано 6 німецьких колоній. Згодом німецькі поселенці створили ще дві колонії поблизу селища Отинія на Прикарпатті. Загалом перша німецька колонія була заснована 1811-го року.
До теми: Історія переіменувань: вул. Пушкіна й німецький Баґінсберґ
В основному колонії створювались на землях, які практично не піддавалися обробітку. Однак німці зуміли не лише обробити занедбані землі, але й збудувати власні церкви, школи, власні будинки та господарські приміщення.
Німецькі поселенці мали також свої магазини, позичкові каси та періодичні видання. Вони масово одружувалися з українцями.
Дивіться також: Польське кладовище в Коломиї за рік після скандалу
Однак перед Другою світовою війною, а також під час війни поселенці повернулись до Німеччини. Разом з ними емігрувало чимало українців. Військові дії майже повністю знищили колись розвинені німецькі поселення. Однак колишніх галицьких німців усе ж таки тягне відвідати землю своїх батьків на Прикарпатті. Зокрема у 2001 році до Коломиї приїздила чисельна делегація з Німеччини.
На думку історика Івана Монолатія перші німці в Коломиї з’явилися у Х-ХІ століттях. Галицькі князі запрошували до своїх земель німецьких ремісників та купців. Після татаро-монгольської навали королі Руси почали ще активніше заселяти знелюднілі землі вихідцями з-над Рейну.
В 1362-му році Коломия отримує «маґдебурґію» (німецьке право на самоврядування), що дає поштовх для розвитку міста. Німецькі прибульці здебільшого були купцями, зброярами, найманцями-рейтарами, гармашами, каменярами…
Читайте також: Історії вул. Чехова в Коломиї
В 1405-му році німець Ніколаус Фрейстетер стає спадковим коломийським старостою. Проте, незважаючи на привілейованість, німців в середньовічній Коломиї було не багато. Все змінило входження Коломиї до складу монархії Габсбурґів. У той час на теренах Коломиї з’являється шість німецьких колоній: Маріягільф (1811 р.), Баґінсберґ (1818 р.), Славці (1833 р.), Вінцентівка (1833 р.), Розенгек (1866 р.) і Флеберґ (1892 р.).
До слова сто років тому німці становили 5 % населення міста. За переписом людности в 1931 році в Коломиї жило 33,400 душ, з того українців — 18.6%, євреїв — 42.3%, поляків — 33.7%, німців — 5.1%.
Флеберґ (коломийська – Флеберґ, Флєберґ, нім. – Flehberg, пол. – Święty Jan). Ще одна «богемська» колонія. Знаходилася на частині вулиці Івана Франка (вул. Святого Івана, uł. Świętego Jana), яка зараз лежить на північ від залізниці Коломия – Івано-Франківськ. Збереглися старий католицький костел (тепер – молитовний дім адвентистів) та німецьке кладовище.
Якщо для навколишніх русинів-українців ці всі поселення були німецькими, а їхні мешканці – «швабами», то самі колоністи добре знали хто вони і звідки. Маріягільф, Розенгек та Флеберґ – поселення німців-католиків, вихідців з Судетских гір (Чехія).
Себе вони називали Богемцями (der Deutschen aus Böhmen). Баґінсберґ та Славці були поселеннями німців-лютеран зі Швабії, Вінтенберґу, Палатинату (справжні «шваби»).
Вінцентівка (місцевість від теперішньої вулиці Богуна аж до села Королівка) стояла трохи осібно. Її переважно заселяли не прибульці з «німецьких земель», а вихідці з Міріягільфу та Баґінсберґу. Хоча Вінцентівка й виникла як німецька колонія, але дуже швидко туди наплинули українці-русини, поляки, вірмени…
У Вінцентівці німецьких слідів не вдалося знайти, хіба що кілька будинків з не типовими для Покуття верандами. 
Наталка Сандецька
