Спалені та відбудовані: якими були перші вулиці Коломиї?

Історія давньої Коломиї багата та захоплююча. Хоч за кілька століть місто сильно змінилося, але його минуле варте уваги. Знаючи навіть частинку історії старовинної Коломиї, під час прогулянок вулицями нашого міста можна побачити те, що раніше й не помічали.

Сьогодні Інформатор пропонує дізнатися про перші коломийські вулиці із досліджень краєзнавця Степана Андріїшина.

Перше повідомлення про назви коломийських вулиць знаходимо в королівський люстрації за 1565 р., де записано тільки три вулиці: Лельова, Снятинська та «за ринком» (як подає Іван Монолатій, наголошуючи, що дехто вважає останню «Зарінком»). В люстрації наголошувалося, що «місто мало центральну частину, де жили «давно осілі міщани», а також передмістя, на
якому на той час проживало 58 родин передміщан».

Друге повідомлення про коломийські вулиці знаходимо в люстраціях Галицької та Перемишльської земель за XVI ст., які, на відміну від попередньої, називають вже трохи більше вулиць: Лельова, Снятинська, Зарінок, Галицька, Боднарська, Шевська, Млинська, Кравецька. Більшість цих вулиць (крім Снятинської, Боднарської та Кравецької) були розміщені на території південної, надпрутської Коломиї, і згодом, під час останніх нападів на місто, вони, як і всі решта, були спалені й поруйновані. Лише через роки ті вулиці поступово відновлювали своє колишнє топографічне положення і часто входили в нову епоху під своїми попередніми назвами.

В наступній люстрації за 1616 рік було також названо 8 вулиць, які, як подає професор В. Грабовецький, були «у старій частині міста Коломиї, яке ще на той час було над Прутом. Серед названих були: Ринок (середмістя) і 8 вулиць – Шпитальна, Снятинська, Лельова, Ргин, Козина, Глинська, Руський кут і Двірська».

На відміну від проф. В. Грабовецького, автор даного тексту дотримується іншої думки щодо місця розташування останніх вулиць. Крім того, маючи тверде переконання, що та частина міста, яка за останні 300 років забудувалася навколо нового оборонного замку, що стояв на території Старого двору, мала б уже давно створити нове середмістя в горішній частині Коломиї і навіть якщо воно, те середмістя, як подають джерела, у 1589 р. було все разом із замком спалене, то все ж на час люстрації 1616 року за 25 років уже могло бути хоча б частково відновлене. З тих мотивів автор вважає, що названий у 1616 р. список вулиць належав уже до нового середмістя, яке було сформоване навколо оборонного замку за період приблизно від 1260 до 1589 років. Отже, виходячи з вищенаведеного, маємо переконання, що названий в люстрації Ринок (середмістя) – це є та нова площа, що виникла навпроти оборонного замку в напрямку на північ і яка майже повністю збігається з теперішньою площею Т. Шевченка.

Вулиця Шпитальна – це початок забудови колишньої добре відомої ще за австрійських часів вул. Шпитальної, яка згодом, після численних змін, отримала теперішню назву вул. Романа Шухевича.
Вулиця Снятинська, на якій в період люстрації 1565 р. замешкувало ще тільки десять родин, це початок теперішньої вул.
Гетьмана I. Мазепи.
Серед названих в останній люстрації вулиць є ще декілька, про які, на жаль, важко щось конкретно сказати, бо ні назва Ртин чи Козина ні про що не говорять, як і вулиця Глинська без зазначеного місця розташування чи іншої назви є ніби втраченими для міста.
В пізніших джерелах, правда, зустрічається на території міста вулиця Глиняна, назва якої в якійсь мірі співзвучна з назвою Глинська. Повертаючись до тільки що наведених тверджень коломиєзнавця Л. Мельника про первісне заселення Коломиї в XV ст. поблизу вулиці Мокрої (теперішня назва вул. В. Винниченка), а також повідомлення польського коломийця Р. Бриковського, де він пише, що колишня вул. Глинська з часом могла стати Глиняною, і наводить свідчення про спільні для обидвох вулиць (на південь від них) луги та багна, то ми можемо дійти висновку, що первісна назва вул. Глиняної, яка сьогодні має назву Родини Крушельницьких, і є, на думку автора, та колишня вулиця Глинська.

Вулиця Галицька – первісна назва теперішньої вул. Кирила Блонського, що лежить на південній надпрутській території міста і є бічною (на південь) вул. М. Старицького.
Вулиця Боднарська – колишня назва вул. Юрія Федьковича, що розміщена в центральній частині міста і є бічною (на захід)
вул. Т. Шевченка, а також вул. О. Довбуша.
Вулиця Шевська – давня назва теперішньої вулиці Максима Залізняка, що є бічною від вул. Йосифа Сліпого та вул. Гетьманської.
Вулиця Млинська, якій у 1990 р. повернена її первісна назва (колишня назва – вул. Уляни Громової), є бічною вулиць Староміської та Дениса Січинського.
Вулиця Кравецька була паралельною до теперішньої вул. Василя Стуса (зі східної сторони), але на початку 1960-х потрапила під забудову великого кооперативного будинку і була забудована.
Вулиця Двірська. Сама назва говорить, що ця вулиця лежала поблизу колишнього Старого двору, який колись, у княжий період був адміністративним центром не одного правителя «коломийської солі», а згодом та вулиця, напевно, могла межувати зі спорудами оборонного замку і бути первісним напрямком вулиці Михайла Лермонтова, а з осені 2022 року – Василя Нагірного. На період люстрації 1616 р. на вул. Двірській замешкувало сім родин.

Руський кут – територія, замешкана українським населенням в районі колишнього Надвірнянського передмістя між Вербізьким мостом і Монастирком, на теперішній вулиці Юрія Шкрібляка та її бічних.
Вулиця Лельова – первісна назва теперішньої вулиці А. Міцкевича, на якій в період люстрації проживало тридцять три родини передміщан. Уродженець с. Воскресінці, в минулому професор Львівського педінституту Петро Кривоносюк залишив цікаві спомини про минуле свого села та Коломийщини, в яких, поряд з іншими, є короткі повідомлення про назву Лельова.

У середині XV ст., в період інтенсивного напливу польської міграції, на одну з малозаселених вулиць коломийського передмістя переселилося декілька малозабезпечених родин з польського села Лельова, що було на північ від Кракова. Поки вони облаштовувалися на новому місці, приглядалися та втішалися своїм майбутнім обійстям, один з переселенців, що трохи розумівся на гончарній справі, раптом зауважив якісь особливо виняткові властивості глини на своєму новому полі. Це було щось незвичне, бо та глина, що, на перший погляд, ніби нічим не відрізнялася від іншої, все ж у руках, здавалося, була немов спеціально приготованою гончарною масою, настільки вона виявилася масною, пластичною і придатною для того ремесла. Але найбільше здивувало те, що та глина була в багатьох місцях вздовж цієї вулиці. Це так вплинуло на нових забудівників, що через яких три-чотири роки до Коломиї переїхала переважна більшість дрібних ремісників з того їхнього села, які там займалися гончарством. Вдячні переселенці на радощах дали своїй новій вулиці назву Лельова, яка збереглася до кінця XIX ст. Лише, здається, наприкінці 1880-х чи 1890-х вулиці Лельовій дали нову назву – знаменитого польського поета Адама Міцкевича. Саме в той час, відзначаючи його 100-ліття від дня народження – 1898 року, у Коломиї в міському парку був також встановлений памʼятник А. Міцкевичу.

Цілком можливо, що за подібною практикою, як Лельова, була названа й вулиця Козина, дійсну назву якої в тексті польського оригіналу записано: «па Koziej ulicy» . Справа в тому, що в Польщі, поблизу містечка Кенджижин, що лежить не доїжджаючи до Ополє, є село Kozie Rogi i, напевне, що з того села також були переселенці до Коломиї. А вже як їх тут називали (чи прозивались), то сусіди самі вирішували.

Досліджуйте історію з нами:

50 унікальних фото Коломиї з минулих сторіч

Прасольний кінець та колонія Баґінсберг: історія вулиці Петлюри у Коломиї

Фабрика машин та відливу заліза братів Біскупських, давніх дилерів Ford та Chevrolet у Коломиї

Карлсберг, врятовані реліквії та перші німецькі колоністи Коломиї: досліджуємо Маріягільф

Історія переіменувань: вул. Пушкіна й німецький Баґінсберґ

Історії вул. Чехова в Коломиї

Знищені австрійські казарми, вілла й колони в’язнів: історія вулиці Чайковського в Коломиї

Древні вали, будинки розпусти й гетто: історія вулиці Валова в Коломиї

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com 

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237

Інформацію підготувала Ольга Пукавчук