Ценява: перша згадка, історичні місця та версії заснування

Опубліковано 19.05.2023

Неподалік Коломиї є неймовірно красиве село, яке вражає не тільки своїми краєвидами, а й історичними будівлями. Римо-католицький костел, стара церква і багато різних споруд прикрашають Ценяву і надають їй гонору.

Інформатор підготував для вас фоторепортаж та історію села.

Ценява межує з П’ядиками, Підгайчиками, Королівкою та Корничем. Через село проходить автомобільна дорога Р24 і залізниця Коломия-Заліщики-Тернопіль. Відстань до Коломиї по об’їзній дорозі 12 км, а до Івано-Франківська – 70 км. Кількість мешканців – понад 1650. Площа Ценяви – 14,43 км². Водойма – річка Вільховець.

Перша згадка про село в писемних джерелах датується 1714 р. Стосовно часу заснування села і його назви є кілька версій:

Після Брестської унії 1596 р. Польща і католицька церква посилили свою агресивність щодо населення Галичини, засилаючи в різні кінці краю своїх ксьондзів і поселенців. Такі поселення в кінці XVI ст. прибули на територію, де знаходиться Ценява. Їм сподобались землі, місцевість і вони заявили: “Це ніва наша”. (Ценіва – Ценів – Ценява).
Землі, на яких розкинулось село, належали до Коломиї і називались “міським урочищем”. У першій половині XVII ст., за розпорядженням графа Йосипа Потоцького, на цих землях збудували господарський двір і поселили селян з Корнича та Сопова. Першими поселенцями були Федір Верига з Корнича і Григорій Томенчук з Сопова. Йосип Потоцький ці землі називав своїми: “Це ніви мої”. Від цієї фрази пішла назва села.

ГОЛОВНІ ПАМ’ЯТКИ СЕЛА

Дубовий хрест на честь скасування кріпацтва, встановлений у травні 1848 року.
Могила-курган борцям, які полягли за волю України. Жителі села під керівництвом Михайла Томенчука насипали її 1990 року перед в’їздом у село ліворуч дороги з Коломиї. До слова, в 1942 році в урочищі Толока вже була висипана символічна могила борцям за волю України. Однак, у 1947 році її зруйнували. Хрест таємно жителі села перенесли і встановили на цвинтарі.

Пам’ятник жителям села, які загинули на фронтах Другої світової війни, встановлений у травні 1981 року.
Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста, збудована 1808 року, яка належить до УГКЦ. Священик – о. Юрій Савчук. Біля церкви встановили Дубовий хрест на честь 1000-літнього ювілею хрещення Русі 1988 р. 27 вересня 2008 року святкували 200-ліття цієї церкви. До слова, храмове свято у Ценяві – 27 вересня, що припадає на Воздвиження Чесного Хреста.

Криничка на вулиці Тичини. Тут відбувається чин великого освячення йорданської води. Біля джерела спершу встановили хрест, а згодом – скульптуру Матері Божої.

Римо-католицький Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією, який збудували в 1904 році.

До теми: Костел у Ценяві: історична довідка та фоторепортаж

ОСВІТА

Перше приміщення початкової школи побудували на початку ХХ ст. на вул. Джерельній. Тут працював один учитель. У роки Першої світової війни приміщення зруйнували, а школярі навчалися в приватних оселях. У 1920-х роках у Ценяві віддали під школу громадську споруду по вул. Криничній.

1926 р. з допомогою поміщиці Павліни Кунцової збудували нове приміщення сільської управи (“охронки”) на вул. Шкільній, де відкрили польську школу, а українці продовжували навчатись у тому приміщенні, що й раніше.

З 1939 року до 1967 року колишня “охронка” стала єдиною школою.

1945 року початкова школа переросла в семирічну.

Зараз у Ценяві діє оздоровчий центр “Тепло крилатої душі”. Його заснувала мати загиблого військового льотчика Степана Тарабалки – Наталія Тарабалка. Ми побували на відкритті центру 20 листопада минулого року.

Читати детальніше: “Тепло крилатої душі”: у Ценяві відкрили оздоровчий центр