Яскрава історія 650 метрів вулиці Гетьманської у Коломиї

Опубліковано 10.07.2023

Гетьманська – це вулиця у Коломиї, яка з’явилися ще у 17 столітті. За цей період часу, чого тут тільки не було: школи, аптечний пункт, військова частина, конюшня і навіть коледжі та різні майстерні. Має вулиця всього 650 метрів.

Надихайтесь та дізнавайтесь більше з Інформатором за дослідженням Степана Андріїшина.

Колишні назви цієї вулиці – Прутова (19 ст.) – на знак того, що вона пролягає коло р. Прут; Гетьманська (? – 1920-і) – на честь колишніх гетьманів України; Ю. Словацького (1920-1 – 1946) – на честь відомого польського письменника Юлуша Словацького (1809 – 1849); К. Рокосовського (1946 – 1990) – на честь Маршала Радянського Союзу, відомого радянського полководця Костянтина Рокосовського (1896 -?). У 1990 р. перша Коломийська національно-демократична влада повернула цій вулиці назву Гетьманська – на честь славних українських гетьманів.

Вул. Гетьманська починається від головного шляху в середмісті, нижче Святомихайлівського собору і, перетнувши місток на Чорному потоці, різко закручує з півдня на захід, а відтак вʼється в долину на південь і впирається у перехрестя вулиць М. Старицького, в. Атаманюка та Б. Антоненка-Давидовича і – до гомінкої торговиці. Читайте більше: Коломийська Торговиця: мегамаркет просто неба

Період заснування вулиці невідомий, але стара забудова й різні джерела дають підстави стверджувати, що вона формувалася уже у 17 – 18 ст. Заселяли її, як і передмістя назагал, небагаті містяни. Тут вони мали городи і садки та підтримували своє існування сільськогосподарською працею.

У буд. №14 впродовж 1883 – 1884 років мешкали Михайло й Анна Павлики, в яких бував Іван Франко. У буд. №5, де нині знаходиться шелтер для ВПО, а колись був протитуберкульозний диспансер, проживав поляк-муляр Просулевський, який доробився в США статків. Якийсь час у 1930-і його будинок орендувала Школа деревного промислу, а в 1942 р. німецькі окупанти забрали половину будинку під службу порядку, а коли прийшли російсько-комуністичні окупанти, то відібрали весь будинок.

На скруті вул. Гетьманської в буд. №7 від 1950-х тривалий час містилася Коломийська автошкола, згодом – крамниця продуктів.

У буд. №30 у повоєнні часи квартирував збірний пункт, куди звозили дітей-сиріт, від 1948 р. – Коломийська райсанепідемстанція.

У буд. №32 деякий час у 1920-і була польська бурса, відтак – приватна лазня з заїздом, що мала добре налагоджені каналізаційні стоки. У 1939 – 1941 і в 1944 – 1947 рр. тут перебувала військова частина звʼязку, а від 1948 р. – поселилися мешканці. У буд. №32а і 32б раніше жила прислуга заїзду, стояла конюшня, і лише згодом перший з них переробили на житловий, а другий послужив приміщенням для юридичної консультації.

Буд. №36 виріс у 1955 р. на кошти Коломийського лісокомбінату як адміністративна споруда, а коли у 1997 р. дирекція лісокомбінату перебралася на територію вул. В. Івасюка, а будинок продали Коломийсько-Чернівецькій єпархії УГКЦ, тут відкрили дяківсько-катехитичний коледж.

У власному будинку тривалий час мешкав учитель гри на бандурі Коломийської музичної школи №1 Микола Кукурба, а в новому буд. №47a у 1990 р. відкрили перший в Коломиї приватний пансіонат (власник П. Павлюк). У буд. №50 (кол. №44) мешкав греко-католицький священик о. В. Федів, який на поч. 1920-х заснував перші на Коломийщині осередки Української Євангельської Реформованої Церкви. Тут він розквартирував редакцію євангельського часопису «Віра і Наука», влаштовував різні наради й зібрання євангелистів.

На території буд. №56 у 1946 р. створили Коломийський лісопункт Станіславського ліспромгоспу. У листопаді 1959 р., після обʼєднання Коломийського ліспромгоспу на вул. А. Міцкевича, 53 з лісопунктом Станіславського ліспромгоспу, на тій території утворили Коломийський лісокомбінат. Адміністрація перебувала в буд. №36, а під №56 містився автотранспортний цех цього підприємства. Лише після банкрутства тут виникла приватна гуртівня господарських товарів (власник Кащук). Згодом за кошти лісокомбінату на вул. Гетьманській збудували кілька житлових багатоквартирних будинків для їхніх працівників. В одному крилі буд. №58 міститься приватний аптечний пункт.

Будинок №59 віддавна належав родині відомого коломийського кушніра і січового стрільця С. Чопенка. У 1947 р. в ньому поселився учитель музики А. Михалевський, від 1990 р. тут мешкав краєзнавець і колекціонер в. Михальчук.

На розі вул. М. Верещинського і вул. Гетьманської за Польщі була дешева єврейська корчма під назвою «На ланцюжку»; у період СРСР – адміністративний будинок Коломийського лісокомбінату (у 1948 – 1962 рр. – клуб лісокомбінату, згодом – бібліотека, художня майстерня, червоний куток). Деякий час будинок мав статус житлового, а від кінця 2002 р. його власником стала агрофірма «Прут», яка заготовляє тут сільськогосподарські продукти і лікарські рослини.

На вул. Гетьманській у 1995 р. з ініціативи родин Бабенків і Данищуків спорудили каплицю УГКЦ.

Звідси беруть початок бічні вул. Перемоги і Б. Антоненка-Давидовича, О. Гончара і М. Верещинського. На поч. 20 ст. на вул. Гетьманській були: художня бляхарська майстерня (власник м. Грінберг), майстерня бронзування виробів (власник В. Готліхер), майстерня з виробництва коліс (власник К. Макарський), торгівля шкірами. Тут мешкали різні ремісники.