Велика Кам’янка: історія села, яке колись було містом

Вікторія Ровенчук

1 рік ago

За 14 кілометрів від Коломиї розташована Велика Кам’янка – це мальовниче село, яке вражає не тільки красивими краєвидами, але й яскравою історією.

Інформатор підготував для вас відео, фоторепортаж та історію села. Цікаві факти про село нам вдалося знайти у довіднику “Коломийщина: вчора і сьогодні” та wikipedia.

Велика Камʼянка, в народі вимовляється Велика Камнінка, в давнину називалася Кам’яне, а в 1416 році вже згадувалась як Велика Кам’янка. Вважають, що назва походить від власника села Немірка Зкамйонек, однак із переказів місцевих жителів Ілька Зваричука, Микити Прусака, Федора Барщука відомо, що на одному з горбів колись було містечко, побудоване із каменю. Даних про зруйнування містечка немає. Може, від того походить і назва. Коли село розрослося, до назви додали слово Велика. Розкинулося село на 7 горбах, обабіч шосейної дороги, що біжить до Обертина, на відстані 14 км від районного центру. З південного заходу село оточує ліс, що тягнеться до Коршева.

Історичне минуле

Територію села було заселено ще в бронзовий вік, про що свідчать знахідки: 12 браслетів, 2 сокири, поганська статуя. Вони зроблені з бронзи до 1200-800 р. р. до нашої ери. У другому кургані, на могильнику, поблизу села знайдено червоноглиняну амфору. Ця знахідка відноситься до провінціально-римських виробів, які побутували після середини IV століття нової ери. Подібні амфори знайдено в Олівії. Це дає можливість віднести знахідку з Великої Кам’янки до III-IV століття нашої ери.

Зберігається скарб частково у Львівському історичному, а також у музеї м. Кракова (Польща). Під час розкопок, проведених невідомим археологом у 1826 році, було виявлено трупоспалення в урнах, яке належить до 1-3 ст. н.е. Найбагатший матеріал знайшли під час розкопок В. Василенко (1985, 1987 рр.) та Б. Томенчук (1989 р.): залишки поселень трипільської культури, поселення періоду Давньої Русі та XVII ст. Матеріали про село збирав учитель Петро Остапчук.

Кутки

Містечко – це куток біля центральної частини села, який розташований на місці колишнього містечка. Воно було обгороджене камʼяним муром та глибоким ровом. У XIX столітті воно входило до Коломийського повіту Королівства Галичини і Володимирії. Містечко проіснувало до 1880 року. Пеньки – колись тут ріс великий ліс. Ліс вирубали, згодом пні викорчували, але назва залишилася. В садибі Івана Карпʼюка залишився 250-річний дуб. Під грабина – біля лісу; Поліна – за версіями, походить від прізвища Владислава Полянського або від місця, на якому він побудував собі хату, квітучій галявині (поляні). Сухарів – суха територія; за другою версією – скільки люди не садили тут сади, все одно вони всихали. Солонець – тут була криниця з солоною водою.

Піл’ яблінки – старожил Макарчук посадив яблуневий сад. Ставище – ставок, в якому прали білизну. Це одне з найбільших джерел села. Горби – територія, яка знаходиться на горбистій місцевості. Красниці – за селом у напрямку Обертина. Залуг – за колгоспним садом. Руда – на цьому місці був замок графині Софії Глоговської. Під одним із берегів сонце випалило траву до жовтого кольору. Чорновки – захаращене місце, на якому нічого не росте. З Чорновок бере початок річка Чорнова, яка протікає через Обертин. Пологи – рівнинна місцевість. Замчище – був великий замок графа Камінського. Болота – дуже заболочена місцевість. Ліниця – земля, яка “лінувалася” родити. Циганщина – колись там жили цигани.

Через село протікає чотири струмки: Солонець, Веселий, Міхурівка, Харукова. Вони зливаються в один і впадають у джурківський ставок.

Село межує з селами Жукотин, Ліски, Годи, Турка, Джурків, Фатівці, а також – Яківка й Обертин Тлумацького району. Найвища точка села – Містечко. Велика Камʼянка є центром сільської ради, до складу якої входить ще село Фатівці. Село належало до Коршівського, Обертинського, а з 1963 року – до Коломийського району. Через село проходить шосейна дорога.

Церкви у селі

Церква Святого Архистратига Михаїла ПЦУ

Перша згадка про церкву Святого Архистратига Михаїла походить з податкового реєстру Руського воєводства 1589 року. На карті з 1783 року в Кам’янках позначено дві церкви: одна в центрі містечка Святого Архистратига Михаїла, на місці якої стоїть нинішня, а друга передміська Пресвятої Богородиці, збудована 1723 року.

Нинішня дерев’яна церква постала коштом парафіян у 1794 році, була парафіяльною. У 1878 році Микола Ващинський з Пужник розписав стіни храму. Верх церкви перекрили бляхою у 1911 році (дата на покритті бані). Відновлена вона була на початку 1990-х років. У 2009 році святкували 215-ліття церкви. Новий різьблений іконостас є точною копією попереднього. Дерев’яна дзвіниця розташована з південного сходу від церкви. Один з дзвонів посвячений ще у 1923 році.

Безпосередньо близько на схід від старої триває будівництво мурованої церкви, наріжний камінь якої посвятили 23 жовтня 2011 року.

Церква положення Ризи Пресвятої Богородиці УГКЦ

Вірні греко-католицької церкви проводять богослужіння у церкві, яка знаходиться на кутку – Містечок.

До 1881 року село Велика Кам’янка було містом і якраз його основна територія знаходилася на цій горі, яку називають Містечок або Міська гора. Згідно передання духовне життя тут починалося із часом заснування того міста. У своєму часі, коли Йов Почаєвський подорожував до Почаєва, де він був ігуменом, тут на цій горі він поклав хрест, освятив його і пізніше була побудована церква, але з часом вона була знищена, як і всі решта будівель.

З 1997 року вірні розпочали будівництво нової церкви. У 2006 році Владика Миколай Сімкайло освятив храм. У такий спосіб парафіяни відновили святиню, яка, на жаль, була втрачена.

Церква Адвентистів сьомого дня

Спершу громада проводила свої суботні богослужіння по домах членів церкви. Згодом Гуменюк Василина, вирішила пожертвувати частину свого дому для постійних зібрань, відбулось посвячення і вже свій 50-річний ювілей від заснування громади церква відзначала в своєму невеличкому, але затишному Домі молитви, в якому збирались близько 20 років. Наприкінці грудня 1992 р. був закладений фундамент нової споруди. Будівництво завершилось 19 вересня 1997.

Люди, які відіграли роль у творенні незалежної України

На території села є пам’ятник односельцям, які загинули в роки Другої світової війни, встановлено хрест (могилу) воїнам УПА. У вересні 2005 р. на фасаді ЗОШ відкрили меморіальну дошку першому в повоєнні роки директорові семирічки Андрієві Ющенку, татові третього Президента України – Віктора Ющенка.

У житті Великої Кам’янки відобразилась історія стражденної України. У роки Другої Світової війни 350 жителів села брали участь у воєнних діях, 122 – загинуло. 31 жителя села було розстріляно, 180 – вивезено на примусові роботи до Німеччини, 165 – було засуджено і примусово вивезено на Сибір. Уродженці села брали участь у віковічній боротьбі за Незалежну українську державу. Це були вояки УГА, УПА.

У XXI столітті жителі села Велика Кам’янка одні із перших почали творити Революцію Гідності. Їх було біля ста чоловік. Уродженець села Богдан Калиняк та житель села Ігор Ткачук відлетіли янголами Небесної Сотні. 21 листопада 2014 року їм посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”. Захищаючи рідну землю від російського агресора зараз воюють багато жителів села, на жаль, дехто з них вже загинули за волю та незалежність України.