Чи можуть Карпати проковтнути стільки сміття? ФОТО, ВІДЕО
Днями в Україні відзначали День туризму, тоді стрічку більшості соцмереж просто полонили світлини любителів гір, які завзято діляться своїм досвідом мандрівок у горах. Однак більшість із них навіть не здогадуються про наслідки для природи від того ж джипінгу чи залишеної пластикової пляшки на вершині гори.
Інформатор Коломия дослідив проблематику сміття у Карпатах.
Очікування та реальність
Так ми звикли бачити популярне серед туристів місце для кемпінгу одразу біля Несамовитого озера, що на Чорногірському хребті.
А так виглядає інша сторона цієї історії. Якщо пройтись повз чагарники навколо водойми можна побачити купи сміття: вологі серветки, бляшанки з під консервації чи пляшку з під алкоголю.
Наче два різних світи, чи не так? Але це все та ж сама локація. Ба більше, таких проблемних точок у Карпатах безліч. Здебільшого, від впливу людини страждають високогірні озера та території навколо них. Спричинено це тим, що навколо озер неофіційно встановлені місця для кемпінгу. Чому не офіційно? Бо кожне з них або входить до території заповідників, або ж є гідрологічною памʼяткою природи. Отже, в таких місцях обмежується діяльність, яка шкодить природі, зокрема мова про кемпінг, джипінг чи купання у водоймах.
Читайте також: Високогірні озера Карпат: яка справжня ціна купання?
Карпатський біосферний заповідник подає лише 5 рекомендованих місць для ночівлі в наметі. Мова про «Перемичка під Говерлою» в урочищі Товстий Грунь, Мала Уголька на Закарпатті, полонина Лисичий на маршруті до гори Піп Іван Мармароський, притулок Козьмещик неподалік села Лазещина та кемпінг «Петрос» в урочищі Кевелів. Однак працівники заповідника зазначають, що кемпінг допустимий лише у встановлених місцях або ж вздовж маркованих туристичних маршрутів, щоб уникнути проблем із порушеннями природоохоронного законодавства.
За даними Державного агентства розвитку туризму України за сім місяців 2025 року Карпати забезпечили 76 млн грн туристичного збору, серед них - 27 млн грн громади Прикарпаття. Чи не найпопулярнішою місциною українських Карпат є всім відомий гірськолижний курорт «Буковель», який знаходиться в складі Поляницької громади. З січня по липень громаді вдалось заробити у сфері туризму майже 19 млн грн.
Вже за даними Укрзалізниці нам відомо, що за два з половиною місяці цього літа Яремче відвідали майже 55 тис. пасажирів, ще 52,5 тис. прибули у Татарів. Здавалось б, чудово, що Івано-Франківщину відвідує така кількість мандрівників, адже навіть в умовах воєнного стану розвивається сфера туризму. Але є й друга сторона медалі - величезні купи сміття на туристичних маршрутах, вершинах популярних гір та кемпінгах.
Ще одними «гарячими» точками у питанні сміття є два всім відомі гірськолижні курорти: «Буковель» та «Драгобрат». Останній знаходиться на висоті 1300 - 1700 метрів над рівнем моря та з усіх боків оточений Карпатським біосферним заповідником. Попри це, гуляючи між готелями, дуже часто зустрічаються цілі сміттєзвалища, які простягаються вздовж схилів.
Читайте також: Джипінг у Карпатах: атракція для туристів чи злочин проти природи?
У своєму дослідженні журналісти медіа «Рубрика» поспілкувались з місцевим мешканцем, який розповів, що інколи трапляються ситуації, коли власники готелів спалюють відходи просто на вулиці. Пластик, поліетилен та інші упаковки викидають на галявину, а потім підпалюють. Дим розходиться схилами, заходить у вікна, розносячи хімічний сморід. Деякі садиби накопичують сміття прямо на вершині. А якщо відходи збирають у пакети, як-от біля готелю "Мальва", поліетилен рветься, а сміття вивалюється та розноситься схилом.
"Надіятися на свідомість людей — занадто обнадійливо, — каже Говард. — Один із власників готелю вирішує проблему сміття наступним чином: біля нього є урвище, він наскладав там шини й усе сміття засипає туди. Він аргументує це тим, що засипаючи сміття туди, він укріплює берег… Інші — спалюють сміття в котлах, і це, напевно, найкращий із найгірших варіантів. Все, що може горіти — горить, а пластик, бляшанки та скло — вивозять в Ясіню», - розповідає мешканець села Ясіня журналістам «Рубрики».
Чи здатні гори відновлюватись від нашого сміття?
Наявність сміття на вершинах, заповідниках, водоймах чи на туристичних маршрутах має величезний вплив на екосистему. Мабуть, кожен з нас колись бачив табличку, в якій написано скільки років потрібно розкладатись пластиковій пляшці, вологій серветці чи поліетиленовому пакету. Маємо для вас погану новину - такі відходи повністю не розкладаються.
У дослідженні Програми ООН з навколишнього середовища ( далі - UNEP) «Waste Management Outlook for Mountain Regions: Sources and Solutions» науковці це доводять. До прикладу пластик, коли розпадається на дрібніші шматки, полімер всередині може не повністю розкладатися на природні хімічні елементи. Більшість видів пластику також містять добавки для покращення їхніх властивостей, такі як вогнезахисні речовини та пластифікатори (наприклад, фталати), які можуть легко вимиватися та забруднювати навколишнє середовище. Деякі з цих речовин, як відомо, є токсичними та спричиняють ендокринні порушення та інші потенційні ризики для живих організмів, включаючи людей. Тож засмічення невеличкого джерела в Карпатах може призвести до забруднення цілих прісноводних систем.
Дослідження UNEP також підкреслює, що сміття в гірських регіонах особливо небезпечне через унікальні умови цих екосистем. Високогірні території мають обмежену здатність до самовідновлення: ґрунти тонкі, флора та фауна адаптовані до специфічного клімату і часто не витримують додаткового навантаження. Навіть невеликі скупчення сміття можуть змінювати кислотність ґрунту, забруднювати джерела води та впливати на біорізноманіття.
Потрапляння пластикових відходів або органічного сміття в такі водойми може призвести до накопичення токсичних речовин, які впливають на рідкісні види флори та фауни, а також на хімічний баланс води. UNEP також зазначає, що гори є «відкритими системами»: забруднення у верхів’ях річок або на туристичних маршрутах легко переноситься водою, вітром та тваринами на більші території. Таким чином, сміття на одному схилі або в невеликому озері може стати джерелом проблем для всієї річкової системи Карпат і навіть для нижчих частин басейнів.
Ефективна стратегія збереження природи: успішний кейс у Татрах
У Національному парку Татри в сусідній Польщі протягом кількох років спостерігається значне зменшення кількості сміття на туристичних стежках, попри зростання потоку мандрівників. А все тому, що нацпарк здійснює регулярні освітні кампанії для туристів. Такі акції підвищують рівень обізнаності про важливість збереження чистоти в природі. Ба більше, вздовж туристичних стежок встановили додаткові контейнери для сміття, організовують регулярні прибирання територій та залучають місцевих мешканці до ініціатив збереження навколишнього середовища.
Відтак, згідно з дослідженням, кількість сміття, що залишають туристи, зменшилася на 30% між 2012 і 2017 роками. Це свідчить про ефективність комплексного підходу, що поєднує освіту, інфраструктуру та місцеву участь.
Як врятувати Карпати: практичні рішення та вже реалізовані ініціативи
Засмічення навколишнього середовища, особливо високогірних регіонів, які входять до заповідників чи лісових заказників є справді екологічною катастрофою. Щоб зберегти природу гір і водойм, потрібні комплексні рішення, які поєднують організаційні заходи, освітні програми та відповідальність туристів.
Важливо облаштовувати контейнери та сміттєві баки на популярних туристичних маршрутах, біля кемпінгів та водойм, а також організовувати сортувальні станції для пластику, скла, металу та органіки. У туристичний сезон ефективними можуть бути мобільні пункти збору сміття.
Як показує успішний приклад у Татрах та Альпах не менш важливими є освітні та просвітницькі кампанії: інформаційні таблички, QR-коди з поясненням шкоди сміття для природи, програми для туристів та екскурсії, що навчають відповідальному відпочинку, а також соціальні кампанії в мережах, які популяризують культуру "Leave No Trace" (ред. - "Не залишай слідів" - підхід передбачає свідому поведінку туристів і мандрівників, яка мінімізує негативний вплив на природу).
Наразі в Україні є кілька волонтерських та громадських організацій, які займаються відновленням гірських притулків, маркування маршрутів та очищенням локацій від сміття. Наприклад, команда "Волонтерські мандрівки" постійно здійснює "вилазки" у високогірʼя, щоб прибрати за безвідповідальними туристами чи реконструювати шелтери у підніжжі вершин.
Читайте також: Волонтери-мандрівники відремонтували два притулки у підніжжі Говерли
Організатори "Волонтерських мандрівок" часто проводить збори коштів для відновлення тих чи інших обʼєктів у високогірʼї. Слідкувати та долучатись до активних зборів можна у соцмережах команди.
Карпати — це не тільки про красу гірських вершин чи інстаграмні локації, але й про крихку екосистему, яка потребує нашої уваги та дбайливого ставлення. Кожна пластикова пляшка, серветка чи поліетиленовий пакет залишає свій слід, який природа не здатна поглинути. Можливо, саме від нашого вибору, від того, чи залишимо ми після себе лише слід від черевика, залежить, якими побачать гори наступні покоління.
Чи зможемо ми навчитися любити Карпати так, щоб не шкодити їм? І чи готові ми діяти вже сьогодні, а не чекати, поки проблема стане незворотною? Вибір за кожним із нас.
Читайте нас у Facebook
