Захований серед карпатських вершин Космач досі береже унікальний код гуцульського мистецтва та таємниці золота Довбуша. Зараз селище вважається одним із найбільших у Європі та вражає концентрацією гуцульських традицій.
Розповідає Інформатор Коломия.
Історія Космача починається задовго до того, як він став туристичним магнітом. Офіційно перша письмова згадка про село датується 1412 роком. Проте місцеві легенди пропонують куди романтичнішу версію заснування.
За одним із найпопулярніших переказів, першим тут оселився чоловік, який втік у гори від панського гніту. Він мав довге, густе і нечесане волосся, через що його прозвали"косматим". Від цього прізвиська нібито й пішла назва — Космач. Інша версія каже, що назва походить від густих, "косматих" смерекових лісів, які щільним килимом вкривали довколишні гори.

Уже в перші століття свого існування село було заможним завдяки солеварінню. Сюди з'їжджалися чумаки, а місцева сіль славилася далеко за межами Прикарпаття.
У XVIII столітті Космач став одним із центрів опришківського руху. Саме з цим селом пов’язана найдраматичніша сторінка життя славетного ватажка Олекси Довбуша.
У 1745 році саме в Космачі, зраджений та поранений Стефаном Дзвінчуком (ред.— за легендою — через кохання до його дружини Дзвінки), Довбуш зустрів свою смерть. Місцеві досі переповідають легенди про заховане в космацьких печерах та скелях "золото Довбуша". Старожили кажуть, що скарб відкриється лише тому, хто має чисте серце і щиро любить Україну, а до того часу його охороняють гірські духи.
У серпні 2022 року журналісти Інформатора відвідали Космач, зокрема, побували у хаті, в якій загинув Олекса Довбуш. Тоді ми спілкувались з дослідником найвідомішого ватажка Карпат Михайлом Дідишином.
"24 серпня він як завжди прийшов на зустріч до коханої, проте там його вже очікував чоловік Дзвінки, до якого дійшли чутки про коханця. Бачите от цю рушницю? З неї він і вистрілив, вона була заряджена срібною кулею і дванадцятьма зернами ярої пшениці. Олекса стік кров'ю, опришки поховали його у горах, як він і заповів, досі ніхто не знає місця поховання", — розповідав пан Михайло журналістці Інформатора.

Більше про те, як виглядає хатина, де загинув Довбуш, читайте ТУТ.
Хоча ми звикли асоціювати Космач виключно з вівчарством та різьбярством, в епоху Австро-Угорської імперії село пережило справжню індустріальну революцію.
Наприкінці XIX — на початку XX століття Космач був своєрідним "карпатським Техасом". Тут вирувала нафтова лихоманка — у селі діяло понад 100 свердловин, де видобували нафту та озокерит (ред. — гірський віск).

У міжвоєнний період, коли ці землі перебували під владою Польщі, Космач почав трансформуватися. Завдяки унікальній природі та колориту, село стало курортом і місцем паломництва для української та польської інтелігенції. Сюди приїжджали художники, етнографи, письменники, щоб надихатися автентикою Гуцульщини.

Найбільш героїчна і водночас трагічна сторінка історії села припала на роки Другої світової війни та після неї. Космач став справжньою твердинею УПА.

Взимку 1944–1945 років тут утворилася так звана "Космацька республіка" — територія, повністю вільна від радянської чи німецької влади, яку контролювала УПА. У селі працювали підпільні госпіталі, радіостанція, друкарня та навіть майстерні з ремонту зброї.
Читайте також: Легендарний бій сотенного Кривоноса під Космачем
Кульмінацією боротьби став січень-лютий 1945 року, коли повстанці розгромили каральну дивізію НКВС. За історичними даними, у тому переможному для УПА бою загинув радянський генерал-майор Дергачов. Радянська влада так і не змогла пробачити космачанам цієї непокори. Згодом, у повоєнні роки, сотні місцевих жителів були репресовані та вислані до Сибіру, але дух села зламати не вдалося.
Сучасний Космач можна назвати живим музеєм просто неба, який відіграє колосальну роль у збереженні культури Гуцульщини. Село славиться на весь світ своїми майстрами. Тут досі тчуть ліжники, створюють унікальні гуцульські сирні коники, займаються бондарством та ювелірною різьбою по дереву. А Космацька вишиванка впізнається здалеку завдяки густому, насиченому жовтогарячому орнаменту.

Минулого року стало відомо, що у селищі хочуть відновити давню церкву з фільму “Тіні забутих предків”. Храм згорів 40 років тому, його планують відтворити завдяки відеоархівам краєзнавця Зеновія Соколовського.
Читайте також: Як Сергій Параджанов врятував давні ікони з Космача
Але Космач вражає не лише своєю кінематографічною та духовною спадщиною, а й цілком реальними, географічними особливостями.

Цікаво, що саме село поділено на 32 присілки, а його загальна площа становить понад 84 квадратних кілометри. Це робить його одним із найбільших сіл у всій Європі. За територією Космач більший за державу Сан-Марино. У Космачі також беруть початок туристичні маршрути на вершини Грегіт, Лисина Космацька та Ротило. У селищі можна відвідати місце бою упівців з енкаведистами. Більше про "цікавинки" Космача читайте ТУТ.