Туристична столиця Карпат: історія села Поляниця
Село Поляниця, розташоване у верхів’ях річки Прутець Яблуницький на висоті понад 900 метрів над рівнем моря, сьогодні є одним із найбільш впізнаваних населених пунктів України.
Розповідає Інформатор Коломия.
Основна наукова версія пов’язує назву "Поляниця" зі словом "поляна" — відкрита ділянка землі серед лісу, розчищена для випасу худоби або землеробства. У гуцульському контексті "поляницями" також називали місця, де ліс було випалено або вирубано під сіножаті.
Існує також народна етимологічна версія, що пов’язує назву з "паляницею" (хлібом), проте вона не має наукового підґрунтя і розглядається краєзнавцями лише як частина місцевого фольклору. У давніх документах назва часто фігурувала як Palanica або Polanica.
Поляниця є відносно "молодим" поселенням порівняно з містами Прикарпаття. За наявними історичними джерелами, перші письмові згадки про поселення на цих територіях датовані 1820 року. Довгий час Поляниця не мала статусу окремого села, а вважалася присілком сусідньої Яблуниці або Делятина.
Території верхів’їв Прутця належали до королівських маєтностей (королівщини) Речі Посполитої. Освоєння цих земель відбувалося за рахунок випасу худоби — овець та корів. Першими поселенцями були пастухи, які поступово перетворювали сезонні колиби на постійні господарства.
Випробування війнами
Перша та Друга світові війни залишили глибокий слід на цій території через її стратегічне розташування поблизу перевалу.
Під час Другої світової війни в околицях Поляниці точилися запеклі бої між угорськими та німецькими частинами з одного боку та радянськими військами з іншого. Гірський ландшафт став ідеальним місцем для розгортання партизанського руху.
У 1940-х та на початку 1950-х років Поляниця була одним з осередків спротиву ОУН-УПА. Місцеві жителі активно підтримували повстанців, надаючи їм харчі та прихисток у лісових криївках. Радянські репресивні органи проводили в селі "зачистки", що призвело до депортацій окремих родин до Сибіру за "сприяння бандитам".
Феномен "Буковелю"
Новітня історія Поляниці кардинально змінилася на межі XX та XXI століть. До 2000-х років це було звичайне гірське село, де молодь масово виїжджала на заробітки. Поворотним моментом став 2000 рік, коли було розпочато створення туристично-рекреаційного комплексу "Буковель".
Навіть у найсміливіших мріях мандрівників кінця 90-х важко було уявити, що за два десятиліття посеред диких гір, поблизу села Поляниця, виросте справжня туристична "імперія", здатна конкурувати з європейськими курортами у Альпах.
Більше про історію курорту "Буковель" можна прочитати ТУТ.
Згідно з рішенням Івано-Франківської обласної ради від 19 вересня 2008 року прийняли уточнення щодо назви села. Раніше в документах часто вживалось Паляниця. Зараз селище є найбільше платоспроможною сільською громадою Івано-Франківщини.
Слідкуйте за нами в Instagram
