У жовтні 2026 року на Коломийщині прощалися із 18-ма захисниками України
І знову того місяця громади Коломийщини огортав сум та жаль... Мешканці схиляли свої голови в скорботі, проводжаючи в останню путь мужніх воїнів, які загинули на полі бою, захисників, чиї життя обірвались внаслідок поранень та ветеранів, які віддано служили Україні.
Війна забирає життя наших захисників не лише на полі бою, вони відходять у вічність через підірване здоров'я, а зниклих безвісти лише з плином часу вдається повернути додому, щоб провести в останню дорогу. За кожним із цих імен — свій шлях, своя боротьба і своя історія, а також біль рідних, вдячність громади і світла пам'ять, що житиме в серцях близьких та земляків.
ГІРКІ ВТРАТИ ЖОВТНЯ-2026…
Також у селі Ковалівка Нижньовербізької громади прощалися із Олегом Солоненком, поховали захисника у Стопчатові на Косівщині.
Світла пам'ять та вічна слава нашим воїнам... Хай небо буде прихильне до їхніх саможертовних душ.
Схиляємо голови перед нашими захисниками, їхніми родинами... Щирі співчуття їхнім рідним, побратимам, друзям, всім, хто зігрівався їхнім словом, знаходив розраду в їхніх обіймах, мав опору й радість, всім, кому бракуватиме того світла і тепла, яке дарували близьким наші захисники.
Вшануймо всіх полеглих та померлих оборонців нашої України хвилиною мовчання і щирою молитвою.
