Гірський моветон: добірка найпроблемніших “точок” Карпат

“Хайкінг” чи “кемпінг” завжди були популярним способом відпочинку серед українців. Втім, тренд дбати про гори та боротись із людьми, які вперто шкодять природі зʼявився лише недавно.

Краєвид на Карпати

Інформатор Коломия з болем розповідає про найгостріші проблеми Карпатського регіону.

Джипінг — злочин проти природи

За останні 10 років джипінг у Карпатах став дуже популярним серед туристів. Водії часто виїжджають поза дозволені маршрути, навіть у заповідні зони, що має колосальний негативний вплив на природу. Зокрема, руйнує ґрунт, спричиняє ерозії стежок, нищить рідкісні рослини й турбує тварин. 

Хоч і закон забороняє такі поїздки, горе-туристи продовжують кататися, завдаючи шкоди навколишньому середовищу. 

Черговий позашляховик, який "катає" туристів прямо на полонині Явірник
Черговий позашляховик, який "катає" туристів прямо на полонині Явірник

То джипінг атракція для туристів чи таки злочин проти природи? Більше про це читайте ТУТ

Купання у високогірних озерах

Високогірні карпатські озера приваблюють туристів своєю красою, але більшість із них розташовані в заповідниках та нацпарках і належать до унікальних екосистем. Купання, миття чи будь‑який контакт людини з водою руйнує мікрофлору та флору, що зумовлює порушення природних процесів, зміну складу води й загрожує джерелам, струмкам і річкам. 

За законом таке купання заборонено на територіях природно‑заповідного фонду, але багато відпочивальників ігнорують ці правила, завдаючи шкоди озерам, які віком понад 10 000 років і є важливою частиною карпатської природи.

Горе-плавці на озері Ворожеска, що на Закарпатті
Горе-плавці на озері Ворожеска, що на Закарпатті

То яка ж справжня ціна купання в таких водоймах? Детальніше про це читайте ТУТ

Незаконні вирубки лісів і їх наслідки 

З кожним роком у Карпатах стрімко зменшується лісовий покрив. Тепер замість зелених масивів дедалі частіше видно «лисини» й пеньки. Особливо ця проблематика відчутна на Верховинщині, Косівщині та навколо Бистриці. Найгірше те, що більшість рубок — незаконні, навіть попри судові справи, що відкривають правоохоронці. За останні десятиліття втрачено значну частину лісу, а це загрожує ерозією ґрунтів, зсувами та паводками, погіршує місцевий клімат і послаблює водний баланс. 

Наслідки рубок дерев на Верховинщині. Лютий 2025 року
Наслідки рубок дерев на Верховинщині. Лютий 2025 року

Низький рівень контролю та неефективні покарання лише посилюють проблему, і поки цього не змінити, Карпати продовжують втрачати свою силу й красу. Більше про те, куди зникають карпатські ліси читайте ТУТ

Чи можуть Карпати проковтнути стільки сміття?

Часто навколо популярних локацій чи на туристичних маршрутах можна побачити купи відходів — пластикові пляшки, пакети, серветки та інше сміття, яке люди залишають після відпочинку. Це не лише псує краєвиди, а й шкодить унікальній екосистемі: відходи розкладаються дуже довго, забруднюють ґрунт і воду, впливають на флору та фауну, а переноситися вітром і водою можуть на великі відстані, посилюючи проблему навколо всіх верхів’їв річок.

Ціле сміттєзвалище у Ворохтянському лісництві. Жовтень 2025 року
Чергова купа сміття на туристичному маршруті до гори Кукул неподалік Ворохти. Жовтень 2025 року

Цікаво, що місцеві мешканці констатують, що частина туристів і власників садиб спалює чи вивозить сміття неналежним чином, що ще більше загострює екологічну ситуацію в регіоні. Детальніше про проблему сміття читайте ТУТ

Слідкуйте за нами в Instagram

Image
Коломия в Інстаграм. Цікаві новини, відео та світлини. Підпишись 👇

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити