У щоденнику Володимира Глинського читаємо, що під час приїзду до Коломиї 1917 року цісар Кароль перебував у помешканні Клеського та Хані. Хто це були і де зараз ця історична будівля. Нащадок давньої родини, що мешкала у Коломиї, розповів науковцям Музею історії міста цікаві факти про своїх пращурів та будівлю на вул. І. Франка, 21.
Ця мандрівка перенесе нас в часі на більше, як 100 років. Інформатор пропонує захоплюючу сторінку з життя нашого фантастичного міста, описану науковицею музею Мирославою Кочержук.
Чимало є вже публікацій про перебування в Коломиї престолонаслідника Карла з красунею-дружиною Цітою у 1912 р.
На жаль, вілла, в якій вони мешкали декілька місяців, не збереглася, хоча достеменно знаємо, що вона була на сучасній вул. Б. Хмельницького і маємо чимало збережених світлин вілли.
А от деталей його наступних візитів до нашого міста 1915 р. і, уже як імператора, 1917 р. є небагато.
Прізвища Клеського та Хані зустрічаємо у записках Володимира Глинського про приїзд до Коломиї: 1917 року цісар Кароль перебував у їхньому помешканні.
До теми: Маловідома Коломия: столітні фото періоду І світової війни
Юзефа та Юзеф Ханя-Дембіцькі у своєму помешканні в Коломиї. Стоїть доктор Цига. Фото до 1918 р.
Ян Клеський – бурмістр Коломиї у 1907-1913 рр., відома в місті людина.
А от хто ці люди з дивним прізвищем Ханя, де вони мешкали й чому саме у них гостював імператор? Відповісти на ці запитання допоміг нащадок родини, гість музею Юліуш Лео.
Юзеф Ханя
Юзеф Ханя народився 23 червня 1877 р. в Румунії, де віддавна осів його рід грецького походження.
Батько, аптекар, змінив прізвище з “Canea” на “Chania”, яке згідно з фонетикою польської мови читається “Ханя”.
Гімназію та університет Юзеф закінчив у Львові й 1901 року отримав ступінь доктора медицини.
Під час студій займався ще й фізикою, винайшовши навіть прилад світлової регенерації голосу та його реєстрації під час електромагнітної передачі, який запатентував у 1898 р. під назвою геліофонограф у країнах Європи та Америки.
Відтак Юзеф виїхав до Відня для вивчення патологічної анатомії, бактеріології, рентгенології тощо.
До теми: Цісарський променад й алея Вольності: історія бульвару Лесі Українки в Коломиї
Юзефа Ханя (з дому Альбіновська)
Там познайомився й невдовзі одружився з Юзефою Альбіновською (1884 р. н.), теж лікаркою. Якийсь час Юзеф Ханя працював у загальному шпиталі Чернівців, а 1905 року вступив на військову службу.
Після переведення його полку до Коломиї, оселився з дружиною тут.
Батьки Юзефи купили молодятам будинок на вулиці Крашевського, 27 (тепер – Івана Франка, нумерація змінена у 1930-х рр.), де вони мали помешкання і приватний лікарський кабінет, для якого Юзеф придбав згодом у Дрездені сучасне рентгенологічне обладнання.
Саме рентгенологія врешті решт зацікавила доктора найбільше, тож удосконалювався в цій ділянці медицини ще й у 1905-1906 рр. під керівництвом Г. Гольцкнехта, а у 1914 р. здійснив наукову подорож до Парижу для вивчення досягнень у цій сфері французів. Весь цей час працював і у військовому шпиталі.
До теми: Коломийські будинки з історією
У Коломиї, родина збагатилася двома діточками – Кристиною (1910 р. н.) та Яном (1913 р. н.), і саме тут доля звела поручника-лікаря Ю. Ханю з поручником Карлом Габсбургом в одному полку.
Майбутній імператор, як ми знаємо, прибув до нашого міста на службу в квітні 1912 р., і молоді офіцери щиро потоваришували.
Воєнні дії Першої світової змінили звичне життя кожної коломийської сім’ї, розлучили й Юзефа та Юзефу: його мобілізували як військового лікаря, а вона з донечкою та сином виїхала спочатку до Відня, відтак – до Бадена.
Там впродовж майже року працювала у воєнному шпиталі, а після відступу російської армії у травні 1915 р. повернулася до Коломиї.
Залишалася в місті чи не єдиним лікарем у той час, коли війська генерала Брусилова вдруге окупували Коломию.
Це цікаво: Знищені австрійські казарми, вілла й колони в’язнів: історія вулиці Чайковського в Коломиї
Цікаво, що тоді її будинок навіть перебував під охороною військових вартових. Цього вона домоглася від російських властей, підкреслюючи, що як єдиний лікар на цих теренах потребує захисту для своєї родини та маєтку, адже про грабунки московських окупантів вже добре було відомо.
У сімейному архіві Юліуша Лео зберігається вирізка з австрійської газети з невеличкою статтею від 22 серпня 1916 р. “Російські відомості з Коломиї та Бродів”.
В ній ідеться про те, що в нашому місті на той час було знищено шість будинків на околиці й один у середмісті, не налагоджено постачання і належне медичне забезпечення – залишилася одна лікарка і 80-річний хірург, які змушені обслуговувати хворих як у шпиталях, так і в домах міста. Цією лікаркою й була Юзефа Ханя.
Після повернення австрійського війська до Коломиї, прибув додому і доктор Ханя.
Читайте продовження згодом.
Наукова співробітниця
Музею історії міста Коломиї
Мирослава Кочержук
Досліджуйте історію з нами:
Унікальні фото Коломиї та коломиян у середині XX століття
50 унікальних фото Коломиї з минулих сторіч
Базарний день: столітні фото Коломийської площі ринок
Фабрика машин та відливу заліза братів Біскупських, давніх дилерів Ford та Chevrolet у Коломиї
Карлсберг, врятовані реліквії та перші німецькі колоністи Коломиї: досліджуємо Маріягільф
Історія переіменувань: вул. Пушкіна й німецький Баґінсберґ
Знищені австрійські казарми, вілла й колони в’язнів: історія вулиці Чайковського в Коломиї
Древні вали, будинки розпусти й гетто: історія вулиці Валова в Коломиї
Клуб “стокільових” та коломийські красуні з минулого століття
