Коломия До сайту

900 метрів вул. Бандери крізь призму епох: дім Кос-Анатольського, трибунал залізничних військ та меморіальні місця

Наталія Сандецька

Вулиця Степана Бандери у Коломиї нині з’єднує дві важливі транспорті артерії міста – вул. Мазепи та вул. Січових Стрільців. За одне століття вона встигла носити три різна назви – З Maja (за Польщі), Першотравнева (радянська доба) і, власне, нинішню. Прокладена ж вона була наприкінці ХІХ ст. на ґрунтах колишнього землевласника Шрайбера і мала первісну назву — вул. Бічна Легіонів.

Інформатор вирішив прогулятися цими 900 м. вулиці Бандери, аби відновити її історії у пам’яті. Хто з нами?

Після окупації Галичини поляками вулиці надано назву «З Maja» на честь польської конституції від 3 травня 1791, а 1945 перейменовано на Першотравневу, ясна річ, до Дня солідарності “трудящих”.

20 серпня і 10 вересня 1989 вулицею з вокзалу до тодішнього Студентського парку йшли на перші коломийські віча багатолюдні колони маніфестантів зі Львова, Івано-Франківська, Калуша, Долини, Чернівців та інші. Разом з тим, незважаючи на пильний нагляд міліції і таємних агентів КДБ, йшли й колони коломиян.

Як 1991 року змінили назву

Народні збори в Коломиї вимагали від Коломийської міської Ради народних депутатів присвоїти одній з вулиць міста ім’я Степана Бандери і встановити йому пам’ятник у Коломиї. Учасники віча зібрали 1093 крб. на спорудження монумента.

Рішенням міськвиконкому 1991 на знак протесту проти підриву в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської обл. пам’ятника Степанові Бандері, вул. Першотравневій надали ім’я провідника ОУН Степана Бандери (1909—1959).

Того ж року на розі Вулиці Степана Бандери, навпроти залізничного вокзалу відкрито пам’ятник Степанові Бандері.

Info:

Протяжність – 900м.

Зміни назв ( за хронологією): вул. Бічна Легіонів ⇒ вул. Третього травня ⇒ вул. Першотравнева ⇒ вул. Бандери

Бічні від вул. Бандери:

Визначні об’єкти:  

Будівлі та цікаві місця

Почнемо нашу мандрівку з перехрестя вулиць Мазепи-Бандери.

 

Будинок № 2 на розі вулиці Гетьмана Івана Мазепи і Степана Бандери належав родині композитора Анатолія Кос-Анатольського А. У 1950-х в ньому розмістили залізничну поліклініку, у 1944—1946 в її затоплених водою пивницях енкаведисти перед допитом тримали по шию у воді політв’язнів.

 

 

 

Навпроти, під № 7 діяло МПП кафе «Ватра». Нині тут ряд частково розмістилися крамниці.

У будинку, на місці котрого тепер будинок № 73, у ті роки засідав трибунал залізничних військ.

До теми: Фабрика машин та відливу заліза братів Біскупських, давніх дилерів Ford та Chevrolet у Коломиї

У багатоквартирному будинку № 9 від 1975 і до останніх своїх днів жив український письменник Володимир Бандурак (1915—1982).

Уздовж вулиці поблизу будинків № 1 — 13 міститься недіючий від 1950-х напівзруйнований польський цвинтар, де поховано багато коломийців польської національності. Там же стоїть напівзруйнований пам’ятник воякам австрійської армії, які загинули в боях за Коломию у роки Першої світової війни; пам’ятник «жертвам Косачова».

У будинку № 36 від 1990 — домівка Коломийського осередку Української республіканської партії (УРП).

У будинку № 38 перший поверх займав торговий комплекс «Галичанка». У 2016 на його місці відкрили супермаркет продуктів та інші маркети.

 

Уздовж вулиці навпроти будинків № 49 — 53 з кінця 1950-тих розміщувалось єврейське кладовище, знищене 1987 за розпорядженням комуністичної міської влади.

Його територія зараз частково зайнята під спортмайданчик ЗОШ № 4. На тому цвинтарі, за повідомленням Кобринського В., 1943 німці розстрілювали людей, в тому числі українців і поляків. Серед інших там убито і сина Кобринського В.

На вулиці наприкінці 1950-их вперше в Коломиї почали будувати багатоповерхові будинки, так звані «Хрущівки».

Першим споруджено 4-поверховий будинок № 40, другим — № 42, третім — будинок на розі вулиці Степана Бандери і Юрія Шкрумеляка — № 17.

У залі будинку, що побудований 1969 на розі вулиці Степана Бандери і Дмитра Яворницького — № 28, відомого як клуб залізничників, 29 жовтня 1989 відбулася установча конференція Народного Руху Коломийщини, а 27 грудня 1989 — у присутності понад 1,5 тис. глядачів культурно-суспільне товариство «Поступ» влаштувало свій перший знаменитий концерт «Гей ви, Стрільці Січовії».

Нині тут знаходиться ФСК “Локомотив”, а поряд встановлена скульптура пам’яті відомого спортсмена-олімпійця, почесного громадянина міста Андрія Федчука

Закінчуємо нашу мандрівку на залізничному вокзалі: спалений і відновлений в ході минулих війн, він все так само зустрічає і проводжає рідних коломиян та гостей міста.

Саме на розі зіткнення площі Привокзальної , вулиці Січових Стрільців та вул. Бандери скромно розмістився пам’ятник визначному українському провіднику Степанові Бандері.

Відкрили його 18 серпня 1991, саме напередодні 750-річчя нашого Коломиї, за день до початку державного перевороту в СРСР.

 

Автор — скульптор Віталій Рожик. Постамент робив кооператив «Пам’ять» з міста Галича. Реконструкцію прилеглої території проведено за проектом архітектора Віктора Мицая.

Це копія пам’ятника, встановленого у рідному селі Степана Бандери — Старому Угринові Калуського району. А тепер єдиний такий, адже невідомі на світанку 10 липня 1991 зруйнували пам’ятник на малій Батьківщині провідника. І це було вдруге. Адже 30 грудня 1990 пам’ятний постамент в Старому Угринові підірвали вибухівкою.

До теми: У Коломиї планують відреставрувати площу біля пам’ятника Степану Бандері

Історики схиляються, що то була справа рук спецслужб колишнього СРСР.

Увечері того ж дня на Вічевому майдані в Коломиї відбулося багатолюдне віче на знак протесту проти повторної руйнації пам’ятника Провідникові ОУН Степанові Бандері.

До теми: Степан Бандера: факти про провідника, яких ви раніше не знали

19 липня 1991 міська Рада прийняла ухвалу «Про встановлення пам’ятника Степанові Бандері в м. Коломиї і перейменування вул. Першотравневої на вул. Степана Бандери», а депутати цього ж дня склали 363 крб. на будівництво пам’ятника.

Досліджуйте історію з нами:

Унікальні фото Коломиї та коломиян у середині XX століття

50 унікальних фото Коломиї з минулих сторіч

Базарний день: столітні фото Коломийської площі ринок

Карлсберг, врятовані реліквії та перші німецькі колоністи Коломиї: досліджуємо Маріягільф

Історія переіменувань: вул. Пушкіна й німецький Баґінсберґ

Історії вул. Степана Тарабалик (колишня Чехова) в Коломиї

Знищені австрійські казарми, вілла й колони в’язнів: історія вулиці Чайковського в Коломиї

Древні вали, будинки розпусти й гетто: історія вулиці Валова в Коломиї

Історія будинку на вул. І. Франка, 21: імператорські гостини у Коломиї

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com 

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237