Ткацька фабрика, озеро та котельня: історія вулиці Шипайла у Коломиї
Ще нещодавно проїзд цією вулицею був не з найприємніших через глибочезні ями. Тепер вулиця Романа Шипайла має зовсім інший вигляд: нове дорожнє покриття та тротуари. Тут затишно і досить спокійно. Та мало хто знає історію цієї вулиці. Хтозна, може вона оповита захоплюючими подіями.
Інформатор зібрав цікаві факти про вулицю Романа Шипайла за дослідженнями краєзнавця Степана Андріїшина у книзі “Вулиці старовинної Коломиї”.
Вул. Романа Шипайла з'єднує вулиці С. Петлюри і М. Лисенка, тож коломияни нерідко полюбляють скорочувати нею собі шлях на міське озеро. Її довжина - приблизно 250 м. Міститься в північній частині Коломиї поблизу давнього міського озера, поруч з ткацькою фабрикою. Втім, поруч вул. Шипайла є й своя невеличка водойма, яку коломияни називаються ткацьким озером, зважаючи на його сусідство із колишньою фабрикою. Фото та відео тут: Як сьогодні поживає ткацьке озеро в Коломиї
На вулиці Шипайла можна побачити контраст між невеличкими приватними будинками та багатоповерхівками, які вже відносяться до вул. Петлюри. За Андріїшиним, забудовувалася вулиця польськими поселенцями на колишніх міських городах, одразу ж по Першій світовій війні.
Краєзнавець Василь Нагірний звернув увагу, що на вулиці ще залишилось кілька споруд типово міщанського стилю, хоча й у досить зміненому вигляді. Він стверджував, що починалася вона з колишнього єврейського кладовища, яке є недіючим ще з минулого століття. Сьогодні це сквер на вул. Петлюри. Читайте також: Мертві не скаржаться: сміття й безлад на місці єврейських поховань в Коломиї
У кінці 1970-х на вул. Шипайла збудували одну з найбільших для того часу котелень, яка мала забезпечувати велику кількість багатоповерхових помешкань. Проте надії не справдились. Зараз на місці старої котельні - багатоповерхівка.
Чиїми імена була названа вулиця
Колишні назви - Станіслава Монюшки (1819 - 1872) - польського композитора (до 1945); Сидора Ковпака (1887 - 1967) - керівника радянських партизанів, героя радянського союзу (1945 - 1957), Сергія Лазо (1894 - 1920) - героя громадянської війни в росії (1957- 1990).
У 1990 році перша національно-демократична влада міста надала вулиці імʼя відомого українського громадсько-політичного і культурно-освітнього діяча, професора Коломийської гімназії, сотника УГА Романа Шипайла (1882 - 1945?). Як стверджував краєзнавець Василь Нагірний, таке рішення прийняли, бо Шипайло жив неподалік звідси.
Шипайло Роман Т. (1882 - 1944?) - особливо популярний професор українських чоловічої та жіночої гімназій в Коломиї. Керував оркестрою і хором гімназистів. Воював у складі Австрійської армії. З проголошенням ЗУНР зголосився до Української армії; сотник УГА. Згодом - викладав у гімназіях математику, фізику, співи. Працював і в польській школі сестер уршулянок. Організатор XIII Пластового куреня ім. Орисі Завісної. З пластунами обходив усі гори. Був особливо активний в осередках «Просвіти», «Коломийському Бояні». Член УНДО, голова товариства «Сокіл», голова комбатантів Коломийської Округи в 1941-44 рр. Вів широку антиалкогольну пропаганду. Часто виступав на вічах, брав активну участь у формуванні Дивізії «Галичина» на Коломийщині. З другим приходом більшовиків у Галичину його сліди загубилися в енкаведистській катівні у Львові.
Досліджуйте історію з нами:
- Унікальні фото Коломиї та коломиян у середині XX століття
- Чорне золото і коломийська локалька: як попід ратушею сновигали потяги
- 50 фото Коломиї з минулих сторіч
- Базарний день: столітні фото Коломийської площі ринок
- Карлсберг, врятовані реліквії та перші німецькі колоністи Коломиї: досліджуємо Маріягільф
- Історія переіменувань: вул. Пушкіна й німецький Баґінсберґ
- Історії вул. Чехова в Коломиї
- Знищені австрійські казарми, вілла й колони в’язнів: історія вулиці Чайковського в Коломиї
- Древні вали, будинки розпусти й гетто: історія вулиці Валова в Коломиї
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com
Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237
Підтримайте нас
