ЖИТТЯ

Дорогою до голови білого велетня: які краєвиди зустрічаються на шляху до скелі біля села Дора

Опубліковано 18.02.2024

538 метрів над рівнем моря у селі з автентичною назвою Дора височіє славна скеля Білий Камінь. Наші батьки в юнацькі роки ще мали шанс застати в лісах Дори рись, що вигрівалась на сонці, звісивши розкішні м’які лапи зі стовбура поваленої смереки. Але є речі й незмінні: так само, як і століття тому скеля приманює альпіністів-початківців, адже дозволяє відточити навички і спіймати ті перші миті щастя від подоланої висоти.

А оскільки сніг у цій місцевості вже стік потічками в низини і походи сюди стали безпечними, Інформатор кличе в мандрівку, заманюючи кількома видовищними панорамами з Білого Каменю.

Почнемо з того, що дістатися туристичного маршруту найпростіше залізницею. Адже від станції села Дора і до стежки варто лише перейти колію, минути сільську церкву і далі рухатись дорогою на підйомі.

Ви минете людські хати, полонину, а далі лісом за позначками промаркованого туристичного маршруту дістанетесь самої скелі.

Дорога займе біля години часу. Маршрут досить нескладний, є кілька етапів стрімкого підйому, але, зрештою, цілком під силу людям без особливої фізичної підготовки і навіть дітям.

Скеля Білий Камінь розташована в селі Дора в Карпатах. Її висота сягає 29 метрів. З вершини ви побачите Хом’як, Синяк, Явірник, Рокиту, а в долині – звивистий Прут.

Сама ж скеля не що інше, як вулканічне каміння. Для вправляння у альпінізмі це чудова база, а для відпочинку від тяжких думок – незамінний друг.

За переказами назва села походить від імені Дори Хайкині, яка побудувала корчму в селищі. Але є й інше тлумачення назви «Дора» – освячений хліб. Також останніми роками побутує думка виробничого походження назви села, буцімто це похідне від «дор», «дори», себто місця розчищені під ріллю: корчування – дорування кущів, пнів.

До слова, Яремче стало туристичним містом наприкінці ХІХ ст завдяки тодішньому присілку села Дора.

Тоді створили туристичний “Клуб Яремчанський” та звели 50 вілл. Саме це стало поштовхом для відділення Яремче від Дори – у 1909 році воно стало окремим населеним пунктом, а згодом “проковтнуло” і саму Дору.