Всі дороги вели в Коломию: давні та відомі вулиці міста

Ольга Пукавчук

1 день ago

Виникнувши на перехресті одразу кількох торговельних шляхів, Коломия стала важливим центром спочатку транзитної, а потім солеварної торгівлі. Вона мала свою мережу давніх міських вулиць, які розходились навсібіч, і з’єднували місто із сусідніми селами, містами та навіть країнами.

Сьогодні Інформатор ділиться цікавинками з історії Коломиї про давні вулиці міста. Допоможе нам в цьому дослідження краєзнавця Степана Андріїшина.

Коломия виникла на перехресті кількох торговельних шляхів, і якраз саме завдяки їм поступово сформувалася як важливий центр транзитної торгівлі. Віддавна через місто проходив відомий Волоський шлях (інші назви – Берладська дорога, Воловий шлях), що йшов з Польщі, Литви, Німеччини через Львів, Галич, Коломию і далі на Сучаву, Берлад і Нижній Дунай, що тепер у Румунії. Згодом, у люстраціях середини XVI ст., він згадується, як «старовинний гостинець», по якому їхали валки як іноземних, так і галицьких купців, і на території міста, на думку місцевих краєзнавців, ще відтоді збереглася частина того шляху, відома під назвою «Стара дорога», а також північна частина торгового майдану, на якому зупинялися купецькі валки, також зберегла свою
назву – Старий ринок.

До теми: Площа, ринок і автостанція: забута історія давнього пляцу в середмісті Коломиї

Та ж незабудована частина колишнього торгового майдану, що була навпроти військової фортеці, а згодом – навпроти Домініканського монастиря, який у 1627 р. був перенесений з-над Пруту після трагічного погрому 1589 р., довгі роки мала назву Домініканська площа. Згодом, коли в 1855 р. на місці монастиря була збудована церква святого Архістратига Михаїла, та Домініканська площа ще існувала. Була та площа на мапі Коломиї ще навіть тоді, коли вже самої площі не було, а її територію у 1930-х роках забудували.

давня мапа Коломиї із книги С. Андріїішина “Місто в легендах і переказах”

Коломия, яка тривалий час була центром солеварної торгівлі, мала декілька шляхів, що зʼєднували її з запрутськими селами, звідки везли до міста сіль. Це були давні, ще відтоді відомі дороги:

вулиця Лельова (теперішня назва – вул. А. Міцкевича – С. А.), що вела до села Воскресінці, а також мала вихід через річку Прут до давнього кутка запрутських Воскресінців, на території яких свого часу були соленосні вікна – Росолище;
вулиця Староміська, що зʼєднувала місто через Воскресінецьку гору, через с. Спас понад р. Пістиньку з м. Косовом;
вулиця Зарінок (теперішня назва вул. В. Атаманюка), що вела почерез Вербізький міст на села Великий Ключів, Мишин, Яблунів, а також в напрямку Сопова до смт. Печеніжин, с. Слобода;
вулиця Стара дорога вела через села Дятьківці, Шепарівці на Товмачик, Іванівці Коломийського району, Ланчин Надвірнянського району і далі на Угорщину. Цей же шлях повертав у Шепарівцях на с. Раківчик, смт. Отинію і далі на Галич.

З Коломиї солеторговельні шляхи розходилися врізнобіч і, крім вищеназваних доріг, що вели до Угорщини, Польщі, Німеччини, а також на Волощину і Нижне Подунавʼє, коломийську сіль везли «Прасольним гостинцем» (теперішня назва вул. С. Петлюри – С. А.) через села П’ядики, Годи, Добровідку Коломийського району, смт. Обертин в напрямку на міста Теребовлю і Тернопіль. Інший шлях пролягав з міста через передмістя Косачів (по вул. Косачівській) на смт. Гвіздець, м. Городенку і далі на Поділля та Київ.

Це цікаво: Прасольний кінець та колонія Баґінсберг: історія вулиці Петлюри у Коломиї

Торгівля Коломийською сіллю знайшла своє відображення і в експонатах Коломийського Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Степан Андріїшин тут згадує один із них – давній віз, яким возили сіль з Коломиї до Києва десь років 300 тому.

Давня Коломия мала добре сполучення з навколишніми приміськими селами. Окрема дорога, починаючись від вул. Мнихівки (тепер вул. Олекси Довбуша), йшла через німецьку колонію Маріягільф у напрямку на села Раківчик і Лісну Слобідку, а також бічною від головної траси – на села Черемхів і Коршів.

До теми: Коломийка, море раків і козаки: походження та історія села Раківчик

Майже паралельною була давня дорога св. Яна (назва походить від однойменного костелу, побудованого в середині XIX ст. на теперішній вулиці Івана Франка), яка злучала місто з німецькими колоніями Славцями та Флебергом, а також через Розенгек – з с. Малою Кам’янкою. Через с. Пʼядики йшла бічна дорога в напрямку на села Ясінки, Турку, Джурків.

Середньовічна Коломия мала добре сполучення з найдавніших часів з сусідніми селами в напрямку вулиці Снятинської. Саме цією дорогою завжди можна було добратись до Королівки чи Корнича, до Перерова, Матеївців, як також до Замулинець чи Семаківців, і тому жоден з коломийських ярмарків рідко коли обходився без мешканців тих сіл, а також з межівних з ними Загайполя чи Назірни.

с. Королівка, в’їзд у Коломию

Як знаємо з попередніх розповідей, Снятинська дорога вела багаточисельні купецькі валки з Коломиї почерез Заболотів і Снятин на Чернівці, Ясси та Берлад, що на теренах теперішніх Молдови та Румунії.

Пропонуємо також: Місто на кордоні Буковини й Покуття, що постало з попелу: історія давнього Снятина

Історичні джерела скупі на повідомлення про виникнення давніх коломийських вулиць, про їхнє розташування та назви. Одним з перших, як уже наголошувалося, маємо коротке повідомлення від 1565-1566 рр., де згадано лише три вулиці: Лельова, Снятинська та Зарінок (чи «за ринком», як дехто вважає – авт.).

У люстраціях Галицької та Перемишльської земель за XVI ст. маємо інформацію про інші вулиці: Лельова, Снятинська, Зарінок, а також Галицька, Боднарська, Шевська, Млинська, Кравецька.. У люстрації за 1616 р. згадуються назви Ринок і 8 вулиць: Шпитальна, Снятинська, Лельова, Ргин, Козина, Глинська, Руський кут і Двірська. Більше у статті: Спалені та відбудовані: якими були перші вулиці Коломиї?

Місто Коломия, перебуваючи на пограниччі трьох ворожих держав – Угорщини, Польщі та Волощини, а також у близькому сусідстві з Буджацькою ордою, у XV-XVI ст., за повідомленням галицького історика Дениса Зубрицького, зазнало майже 90 руйнівних нападів, і лише після остаточного знищення його центральна частина в 1620-і роки була заново відбудована на високім північнім березі Чорного потоку, де ще донедавна стояв на Старому дворі оборонний замок. Деталі тут: Коломийський замок, міська лазня та заплутана нумерація: чим цікава вулиця Замкова

Припрутська зона, 1938 р.

На той час, як вже наголошувалося, ще до останньої руїни 1589 р., за минулі 250 років там вже було сформоване нове середмістя, і, на думку автора, більшість з вищеназваних вулиць належали саме до нього. І хоч їхня забудова, як і все місто, була поруйнована, але їхнє топографічне розташування не загубилося, і після відбудови вони знову займали свої колишні місця, повертали свої попередні назви. Та поряд з тим ми в ті роки зустрічаємо зовсім вже нові назви, не притаманні попереднім: Староміська, Старогончарська, Старолазнична, Старозаконна, Стара дорога.

У документах XVI-XVII ст. знаходимо чимало повідомлень про десятки ремісників, але з відбудовою міста про це ще переконливіше говорять самі назви тодішніх вулиць: Боднарська, Гарбарська, Цегельняна, Фірманська, Фарбярська, Кравецька, Млинська, Ткацька, Мулярська, Шклярська, Рибацька, Шевська, Пекарська, Різняна, Столярська.

Місто XVII – початку XIX ст. – це щільно забудований центр з невеликими вузькими вулицями, в назвах яких є явно виражений вплив тодішньої топографії міста: Коротка, Крута, Вузька, Шкарпова, Сходова, Піша, Круча, Вʼїздова, Тісна, Стрімка, Промінна, Сліпа, Ламана, Проста, Відкрита, Поперечна, Скісна, Широка, Довга, Мокра.

Поруч з ними вже є низка назв, які несуть історичне забарвлення: Валова, Замкова, Кринична, Джерельна, Окопи Староцвинтарні, Малий Ринок, Мнихівка, Костельна.

“Здається, що жодна письмова інформація не змогла б подати такої повної характеристики про топографічний ландшафт тодішнього міста, як ті вищенаведені назви вулиць”, – завершує Степан Андріїішин.

Досліджуйте історію з нами:

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com