Навесні 1865 року пожежа перетворила увесь центр цісарської Коломиї на попелище. Зокрема уся ринкова площа вкупі з міською ратушею зникла з лиця міста над Прутом. Вогонь гамували два дні, та середмістя з переважно дерев'яною забудовою таки втратило 500 будинків. Допомогу жертвам коломийської трагедії збирали у Львові та Кракові.
Уважні читачі нашого сайту, мабуть, помітили, скільки пожеж трапляється у "пікові" місяці, коли місцеві ґазди й ґаздині беруться до грабель та сірників. Але у 1865 році наймасштабніша пожежа в Коломиї сталась не від спалення сухостою десь на периферії міста, а в самому центрі. Існує гадка проте, що причиною масового згарища був вибух.
Архівні дані про пожежу в Коломиї 1865 році для читачів Інформатора зібрав коломиєзнавець, молодший науковий співробітник Музею історії міста Коломиї Ілля Криворучко.
Зараз Коломия має величезну кількість старовинних кам’яниць, збудованих ще в часи Австро-Угорської імперії. Саме вони й формують коломийську автентику, зовнішній вигляд давнього міста. Однак, місцеві краєзнавці та дослідники згадують про одну з найстрашніших подій ХІХ століття – мова йде про масштабну пожежу далекого 1865-го, яка спричинила повне знищення дерев’яної ратуші разом з магістрантським архівом. Про пожежу писали газети практично всієї Австро-Угорської імперії, а тому варто розкрити ці події детальніше.
До теми: Як у Коломиї ратушу продавали: неймовірна сторінка з міського реєстру Середньовіччя
Німецькомовна віденська газета "Wiener Zeitung" за 13 травня 1865 року однією з перших повідомила про пожежу:
"Коломия, 12 травня (13:40). Коломия горить з 10 ранку. Вже згоріла вся ринкова площа, за винятком східної частини. Сильний штормовий вітер ускладнює рятувальні заходи – 2 год. 50 хвилин: пожежа продовжує вирувати. Церкву можна було врятувати. Зараз будівля повітової ради поза небезпекою. Вогнем знищено 360 будинків. Шторм був настільки сильним, що згоріло кілька вогнищ за чверть милі за містом".
До речі, історію Коломиї цікаво вивчати за книгою Про що ж мовчать коломийські будівлі?
Краківська газета "Czas" за 16 травня оприлюднила звернення Цісарсько-королівської Президії Галицького намісництва:
"(...) Пам'ять про хворобу і співчуття, яке Краків знайшов на всій території Польщі, поширить її і на наші терени, якби сама любов до ближнього не нагадувала нам, що вони повинні відплатити свою частку, якщо або коли подібне лихо спіткає їхніх земляків. Таке стихійне лихо сталося на Коломию 12 числа цього місяця. Потенційні матеріальні збитки в Кракові менші, але нещастя постраждалих від пожежі може бути ще більшим, а тому потреба в допомозі ще гостріша. Хоча діяти не з милосердних міркувань, закликаючи підтримати коломийських пожежників, недобре, але не менше ганебно надавати допомогу нещасним і приносити її поспішно. Віримо, що наші громадяни не дозволять самі бути наздогнані необхідністю. З цією метою Президія Галицького намісництва 13 травня видала наступну прокламацію.
"Вчора місто Коломия постраждало від великої пожежі. Перед обідом в одному з будинків у відділі стався вибух, пояснює думку відділу, що горіла базарна площа, а через годину горіла вся базарна площа, крім західної сторони. Не зважаючи на найбільші зусилля, зупинити люту стихію було неможливо, бо полум'я, розпалене буйним вітром, розповсюдилося зі страшною швидкістю до такої міри, що загорілися навіть господарські будівлі, розташовані в дальній околиці Коломиї. Вогонь вирував до пізнього вечора, і навіть зараз небезпека повністю не зникла. Близько 500 будинків згоріло, майже 1000 сімей, більшість з яких були бідними, втратили у вогні все своє майно, залишилися без шматка хліба і даху над головою. Тяжке горе і нещастя нещасних жертв пожежі неможливо описати. Необхідна термінова якнайшвидша і повна допомога, інакше ці нещасні люди не зможуть задовольнити перших потреб життя. Враховуючи величезні збитки, місцевої допомоги не вистачить навіть тимчасово. Тому я звертаюся до відомої щедрості мешканців країни, роблячи благодійні пожертви на користь коломийських пожежників, і маю непохитну надію, що ці пожертви будуть щедрими. Йдеться про те, щоб допомогти співгромадянам, яких спіткала найсумніша доля, які за кілька годин стали жебраками і які за швидкої та дієвої допомоги померли б у розпачі. Благодійні пожертви приймають усі міські та повітові управління країни, а також маґістрати у Львові та Кракові. Львів, 13 травня 1865 р. Цісарсько-королівська Президія Галицького намісництва".
Газета «Neue Freie Presse» за 20 травня повідомляла, що 14 числа до Коломиї вранці прибув губернатор Галичини, який створив комітет допомоги. До нього увійшли найактивніші члени міської ради, керівники єврейської громади, а також кілька постраждалих мешканців і тих, хто потребував допомоги.
"Пожежа 12 травня принесла жахливу катастрофу найбіднішому населенню міста Коломия. Ще досі повідомляється про численні втрати, - йдеться у публікації:
Після 14 числа у передмісті згоріло ще вісім будинків, відомо про ще кілька постраждалих. Щоб організувати необхідну допомогу, вже 14-го числа рано вранці на місце виїхав намісницький радник пан Стадлер із Галичини. Під його керівництвом був створений комітет допомоги, до складу якого увійшли активні чиновники, голова міської громади та кілька членів міської ради. Для встановлення розміру збитків було створено спеціальну комісію.
Загалом допомогу отримали близько 3000 осіб із 1239 постраждалих родин. Половина з них залишилася без даху над головою. Для тимчасового розміщення бездомних людей були споруджені шість великих бараків. Цю гуманну акцію підтримали військові гарнізону та мешканці навколишніх сіл.
Велика вдячність панувала серед нещасних, коли на місце події прибув військовий комендант Станіслава, полковник Рафаїл, майор барон фон Лерхенфельд і капітан Козакевич, які особисто допомагали роздавати пожертви. Пожежа знищила майже третину міста; особливо сильно постраждали бідні квартали.Однак завдяки швидким діям влади, пожежної команди та армії, а також допомозі громадських організацій вдалося запобігти подальшому поширенню вогню".

Газета "Przyjaciel ludu" за 27 травня 1865 року писала про це так:
"У Галичині біля Австрії 12 і 13 травня майже повністю згоріло місто Коломия. Там згоріло майже 500 будинків, внаслідок чого 2000 сімей позбулися не тільки даху над головою, але й усієї худоби. Найвищий імператорський чиновник у Галичині прибув на місце пожежі і видав лист до всіх милосердних сердець з проханням підтримати нещасних. Сам австрійський імператор наказав із власної каси розподілити між спаленими 4000 талерів, які надіслав через свого ад’ютанта".
Варшавська газета "Dziennik Warszawski" за 5 (17) травня 1865 року передала звістку про пожежу із Львова "Львів, 13 травня. Вчора телеграми принесли жахливу звістку про страшну пожежу, яка охопила околицю Коломию 12 числа поточного місяця. Коломия горить з 10 ранку. Було знищено всю ринкову площу, крім східної частини, судове відділення повітової ради, головну сторожову вежу та окружну контору. 6-та година 20 хв. вечора. Пожежа на східній околиці міста нарешті вщухла. Згоріло від 450 до 500 будинків. Вогонь усе ще горить скрізь, а тому небезпеці немає кінця, оскільки з таким розмахом пожежі рятувати та гасити нелегко. Були вжиті всі запобіжні заходи. Нещастя і збитки величезні, особливо тому, що постраждали переважно найбідніші верстви єврейського населення; від 800 до 1000 сімей залишилися без даху над головою".
Газета "Gazeta Połska" за 20 травня 1865 року підтверджує вищезгадане:
"З Коломиї 12 травня пишуть: Наше місто горить з 10 ранку. Вся ринкова площа, крім східної частини, була повністю охоплена вогнем. Сильний вітер заважає порятунку. О 2 годині 50 хвилин: вогонь все ще горить. Церкву відстояли. Уникла небезпеки і будівля повітової ради. Наразі згоріло близько 300 будинків. Вітер був такий сильний, що спалив комори за чверть милі від міста. 6-та година 20 хвилин вечора: вогонь нарешті досяг східної частини міста, знищивши від 450 до 500 будинків. Попіл ще тліє, небезпека ще не минула, бо з таким розмахом його непросто загасити. Всі заходи вжиті. Збитки величезні. Найбільше постраждали найбідніші верстви ізраїльтян, від 800 до 1000 сімей. Коломия 13 травня о 12.00: Вчора ввечері вітер заніс іскри на казарми і вони згоріли разом з 12 фасадними будинками.
Вогнем повністю знищено 350 житлових будинків та 190 прибудинкових будинків. Шкода велика, але нещастя ще більше, тому що постраждали переважно бідні верстви населення. Від 700 до 800 сімей залишилися без будь-якої допомоги, без даху над головою, без доходу, їжі та одягу. Збитки, завдані будівництву, становлять приблизно 500 тис. флорин, з них лише 60 будівель вартістю 60 000 флорин були забезпечені.
Збиток, завданий виробам, матеріалам і товарам становить 1 млн. флоринів. Загинуло 5 осіб: 1 жінка та 4 дітей. 13 травня о 4 годині ранку знову спалахнула пожежа, в результаті чого згоріло чотири будинки. Намісництво видало прокламацію до всіх консисторій з проханням до духовенства при церквах збирати внески для постраждалих від пожежі".
Ця пожежа стала поворотною подією в житті міста: саме з того часу почала розбудовуватися сучасна Коломия, яку ми всі бачимо і знаємо, а нова ратуша була зведена вже в 1875 – 1877 роках на іншому місці - ближче до Михайлівської церкви.
А вже на початку ХХ століття центр Коломиї мав такий вигляд



∇ Коломийські галі: що то і яку історію приховують
∇ Як у Коломиї приймали цісаря Франца Йосифа: історична подія
∇ 50 унікальних фото Коломиї з минулих сторіч