Вулиця Андрея Шептицького є однією з найкоротших та найдавніших вулиць міста Коломия. Нею довший час возили воду містянам від старовинного джерела. На цій вулиці провів свої дитячі та юнацькі роки Василь Нагірний – відомий краєзнавець та журналіст. Він згадував, як на цій вулиці дітвора весело спускалася на санях до Кляштору.
Інформатор Коломия розповість історію цієї крихітної, та водночас видатної вулиці.
Вулиця А. Шептицького з’єднує вул. М. Грушевського та вул. Криничну. З одного її боку видніється Церква святого Архистратига Михаїла, а з іншого вулиця стрімко впирається в джерело-криницю “Кляштор”. Про нього читайте у статті: старовинне джерело Коломиї
В книзі “Вулиці старовинної Коломиї” Степана Андріїшина дізнаємося, що першою назвою була вул. Джерельна. Однак, в 1954 році її перейменовують на честь О. Ярославського – партійного функціонера радянської росії, одного з ініціаторів войовничого безбожництва.
Згодом, вже аж в 1990 році перша національно-демократична влада Коломиї надала вулиці ім’я чи не найзаслуженішого українця, відомого церковного та релігійного діяча – Андрея Шептицького. Варто зазначити, що сам митрополит не раз перебував у Коломиї.
Кіоск “Оленка” повністю загороджував вул.Шептицького. Давно демонтований
На вулиці знаходиться всього два будинки: №1 і №3. В першому народився та виріс відомий краєзнавець, журналіст та автор багатьох видань Василь Нагірний. Це і є той ““Дім на Кляшторовому узвозі” з однойменної книги Василя Нагірного. У ньому жив маленький, гарно вихований і такий спраглий розуміння хлопчик. Читаючи книгу, ми регочимо з ним, коли веселе товариство на санах спускається цією короткою вулицею до Кляштору. Проживаємо його життя, переносимось в часі й просторі…
Обкладинка книги Василя Нагірного
Відомий краєзнавець вмів задумливо любити Коломию.
“Подібна історія й з нашою вулицею Ярославського, названою після війни на честь чергового сталінського сатрапа. Чим вона, вулиця, завинила і в чому провина наша, мешканців цієї вулиці (тепер – Андрея Шептицького)? Зрештою, це навіть не вулиця, а радше провулок, чи то пак узвіз. В давнину на його пологому схилі румигали овес селянські коні, косим рядком стояли вози, якими їхні власники прибули на ярмаркування. Дбайливі й прагматичні австріяки виклали цей косогір бруківкою, зробили розмітку під проїжджу й пішохідні зони, та ще й із жолобом посередині. Після літнього «сліпого» дощу тепле каміння аж парує, відпуцоване нашими голими дитячими стопами. Хідник і бордюри встелені багряними городницькими плитами. Об них гострили столові ножі усі господині нашого будинку, а столяр, лялько Василь, заправляв свої стамески, долота й майзлі… “, – згадував краєзнавець у своїй книзі “Дім на Кляшторовому узвозі”.
Минулого року, 25 жовтня, на цьому будинку відкрили меморіальну дошку Василю Нагірному.
Досліджуйте історію Коломиї за нашими статтями:
◊ Історія будівлі, що вдивляється в ратушу: дім на площі Відродження, 18
◊ Товариш капітана Джона Сміта і перший українець в Америці: історія коломийця Івана Богдана
◊ Чорне золото і коломийська локалька: як попід ратушею сновигали потяги
◊ Історія Коломиї: вулиця Шевченка
◊ Карлсберг, врятовані реліквії та перші німецькі колоністи Коломиї: досліджуємо Маріягільф
◊ Історії вул. Тарабалки (колишня Чехова) в Коломиї
◊ Знищені австрійські казарми, вілла й колони в’язнів: історія вулиці Чайковського в Коломиї
◊ Ткацька фабрика, озеро та котельня: історія вулиці Шипайла у Коломиї
◊ Від магазину до магазину: історія вулиці Сагайдачного у Коломиї
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com 
