Дорога до лижварських трас, вбивство у будинку №3 та пекарня в підвалі: історія вулиці Кобилянської в Коломиї

Опубліковано 07.01.2024

Серед десятків вулиць історичного середмістя Коломиї вул. Ольги Кобилянської вирізняється своєю зеленню, відсутністю багатоповерхівок і чудернацькою історією. Її заснування найбільш вірогідно сягає часів Австро-Угорської імперії. На диво, давніх світлин цієї вулички архіви не зберегли. Зате є кілька цікавих публікацій у тогочасній пресі.

Інформатор зібрав цікаві факти про цю вулицю і її мешканців від австрійських часів і до сьогодні за дослідженнями Степана Андріїшина та Іллі Криворучка.

Нині вулиця Кобилянської у Коломиї простягається від бульвару Лесі Українки до вул. Шкрумеляка. Також вона дає початок вулиці Тарабалки та невеличкій дорозі вул. Паркова.

у 2023 році будинок на розі вулиць Кобилянської-Шкрумеляка знесено

Кілька десятиліть до ремонту цієї вулички у влади ніяк руки не доходили. І лише при рекордному бюджеті 2023 року завдяки податками наших захисників на цій вулиці встелили 1 шар асфальту. Щоправда пішоходам пересуватися вулицею легше не стало.

Довжина вулиці – всього 454 м.

Проте історія її сягає часів Австро-Угорщини. Є припущення, що вулиця Кобилянської утворилася наприкінці XIX століття, коли у Коломиї було засновано міський парк. Саме з цієї вулиці були облаштовані мальовничі колони одного з головних входів до парку.

Історія змін назв вулиці

Дослідник Степан Андріїшин вважає, що найімовірніше первісна назва була Лижварська і походила від давньої назви зимового лижного виду спорту, коли лижі ще називали лижви. Саме на тодішніх паркових алеях формувалися перші лижварські траси.

вхід у міський парк Коломиї з вул. Кобилянської

У 1911 році на відзначенні сторіччя від народження видатного української просвітителя Маркіяна Шашкевича у Коломиї у тодішньому Народному домі було встановлено пам’ятну плиту його імені, а також вулицю Лижварську перейменовано на вулицю Шашкевича.

1946 року окупаційна російська коломийська влада надала вулиці назву Родіна Малиновського – російського військового діяча міністра оборони СРСР.

1957 року на виконання московської постанови про зміну назв вулиць, носії яких ще тоді були живі, цюж вулицю перейменували на честь буковинської письменниці Ольги Кобилянської.

Остання назва вулиці за Австро-Угорщини фігурує в довіднику “Skorowidz powiatu kołomyjskiego” 1935 року видання. У часи польського панування вул. Шашкевича не була перейменована.

За даними мапи Коломиї за 1939 рік, вул. Шашкевича починалася від вул. Алеї Вольності (зараз – бул. Лесі Українки) і закінчувалася вул. Смолькі (зараз – Шкрумеляка). Бічними вулицями були вул. Паркова (назва не змінилася) та вул. Гроттгера (зараз – вул. Тарабалки).

Цікаві будівлі вул. Кобилянської

У будинку на вул. Кобилянської, 1 за різних часів був і косметологічний кабінет, і хлібний магазин з пекарнею у підвалі, пізніше – дитяча бібліотека № 2, тепер же магазин з технікою.

Докладніше у статті: Будівля, що мала 2 адреси: історія будинку на вулиці O.Кобилянської, 1

Будинок №3 належав єврейському адвокату Авнеру.

За даними газети “Tygodnik Pokucki Zjednoczenie” від 9 червня 1929 року можна побачити таке оголошення:

“Досвідчений шофер, молодий і талановитий, не п’є та не курить, з хорошого будинку, з серйозними рекомендаціями, шукає роботу на приватний автомобіль. Ближче повідомлення з ввічливості: Коломия, вул. Шашкевича, 3”.

За даними газети “Tygodnik Pokucki Zjednoczenie” від 1 грудня 1929 року дізнаємося, що “правління Товариства друзів солдата Коломийського гарнізону гаряче просить грошові пожертви направити скарбнику, пану св. Боронія, директору гімназії в Коломиї, жертви в натуральній формі з рук секретаря Альфреда Кавецького, полковникові за адресою на вул. Шашкевича, 3 не пізніше 18 грудня“.

Звідси також дізнаємося, що цього полковника звали В. Блажинський.

У газеті “Наш Голос” від 14 березня 1930 року дізнаємося, що Михайло Книгиницький родом із Малої Кам’янки був раптово вбитий на стозі сіна в подвір’ї даної будівлі. Будинок станом на зараз житловий.

У будинку під номером 5, за даними польського довідника промисловців 1926/27 років, містився торговий дім А. Розенкранца. Імовірно, будинок належав і йому. Згодом, за спогадами колишньої жительки вулиці Леоніди Кренциглової, у будинку приймали поранених бійців НКВД ще в 1950-х роках. Станом на зараз будинок – житловий.

У будинку під номером 2-А діяв “підлітковий кабінет”, який належав ЦРЛ. У січні 2021 року його ліквідували.
За даними польського довідника промисловців за 1926/27 рік, у будівлі під номером 8 мешкав і працював столяр К. Чопенко. Зараз будинок житловий.

Зниклий сквер

Навпроти колишньої дитячої бібліотеки був сквер.

Імовірно, саме про цей сквер і розповідається в газеті “Nasz Głos” за 22 листопада 1929 року:

“Як стало відомо, на майбутню зиму військові взяли в оренду великий сквер на вулиці Шашкевича, поруч із парком, де мають намір облаштувати модельну гірку. Підготовчі роботи навколо облаштування цього скверу в розпалі. Цю ініціативу слід вітати з радістю, адже до сьогодні в нашому місті не було облаштовано належної гірки і любителі зимових видів спорту змушені були відмовляти собі в одному з найбільших зимових задоволень. Найбільше цьому радіють жителі вулиці Шашкевича, які очікують, що внаслідок збільшення трафіку на цій вулиці з людьми, які поспішають на трасу, нарешті здійсниться їх нинішня мрія – електрична лампа, яка освітлюватиме тиху темряву, що переважає на цій вулиці”.

На початку 2000-х років на його місці був збудований готель разом з рестораном і магазином “Самарянка”. Нині на першому поверсі будівлі діє інша крамниця.

Як водойма стала кортами

За спогадами мешканців вулиці, у радянські часи на місці футбольного поля та кортів була водойма. На аерозйомці 1944 року було видно чисте поле, що свідчить про те, що ця водойма була штучна.

Найімовірніше це був резервуар води.

Від ХІХ ст і донині тут діють тенісні корти. Вже 5 років точаться розмови про облаштування критих кортів, ініціатори навіть подавали свій проєкт до Громадського бюджету. Проєкт першість не отримав, а проте влада міста таки схвалила будівництво накриття на кортах. Але війна відклала усі ці плани відклала у довгу скриню.

Проте цілком серйозно міські урядники розглядають можливість будівництва тут споритвного залу. Навітьь заклали на це кошти у бюджет 2024 року.

До теми: У Коломиї планують звести новий спортзал біля тенісних кортів